За даними аналітиків, виторг РФ протягом цього періоду становив €158 млрд. Водночас витрати на війну оцінюють у €100 млрд.
Центр враховував доходи Росії від експорту нафти, газу та вугілля морськими шляхами і трубопроводами в період із 24 лютого до 24 серпня цього року.
Згідно зі звітом, найбільшим покупцем російських енергоносіїв є Євросоюз (€85 млрд, на Німеччину припадає трохи менше ніж чверть від усього експорту в ЄС – €19 млрд) і Китай (€35 млрд).
Аналітик CREA Лаурі Мюллівірта зазначив, що Росія, як і раніше, одержує рекордний прибуток від викопного палива, незважаючи на падіння обсягів експорту (зокрема експорт у ЄС сирої нафти впав на 35% у липні – серпні).
"Щоб боротися із цим, уряди мають ввести тарифи або граничні ціни на імпорт із Росії та прискорити заходи щодо енергозаощадження", – заявив він.
Контекст
Після вторгнення РФ в Україну, яке розпочалося 24 лютого, країни Заходу ввели кілька пакетів санкцій проти Росії, а також почали масово відмовлятися від російських нафти та газу й шукати їм альтернативу.
3 червня Європейська рада затвердила шостий пакет санкцій, до якого, зокрема, входить поетапна відмова від російської нафти. За даними Міжнародного енергетичного агентства, експорт нафти з РФ сягнув найнижчого рівня із серпня минулого року, але виторг у червні через подорожчання паливної сировини однаково зріс на $700 млн.
2 вересня міністри фінансів "Групи семи" погодили механізм обмеження цін на російську нафту – вони вирішили ввести всеосяжну заборону на послуги, які дозволяють транспортувати сиру нафту або нафтопродукти з Росії морським шляхом у всьому світі.
Росія заявила, що припинить постачання нафти у країни, які підтримують ідею обмеження цін на російські енергоносії через війну в Україні. Також скоротилося постачання російського газу в Європу, що, імовірно, спровокує нові стрибки цін.
5 вересня Єврокомісія запропонувала два способи обмежити ціну на російський газ. Розглядають можливість обмежити ціну весь імпорт із РФ чи певних країн, залежно від ступеня їхньої енергетичної незалежності.