"Останній довоєнний рік дав Україні 44,5 млн т експорту у фізичному вимірі й майже $7 млрд у грошах. У 2022 році тоннаж скоротився ледь не вдвічі, до 24 млн т, у 2023 році дно стало ще ближче – 17,7 млн т. На цьому тлі очікувані 30–35 млн т рудного експорту 2024 року видаються серйозним успіхом. Усе це відбулося завдяки тому, що українські виробники руди змогли повернутися на китайський ринок збуту", – зазначає видання.
Перший мільйон тонн залізорудної сировини цьогоріч спрямували й у Туреччину: змогу повернутися на цей ринок дало відновлення морської навігації, зазначають експерти. За підсумками першого півріччя 2024 року Україна вийшла одразу на друге місце в топі постачальників руди на турецький ринок, обігнавши ПАР.
"Але є у виробників і проблеми, які можуть зупинити розвиток галузі. Головними з яких лишаються енергетика й логістика. Вимога імпортувати 80% електроенергії стала серйозним ударом: аукціони на доступ до перетину ажіотажні, бо туди заходять усі великі споживачі електроенергії. До того ж ці аукціони добові, тобто промисловці не можуть купити перетин на місяць, пів року чи рік і мати прогнозованість. Інший болючий удар галузь очікує від "Укрзалізниці", чиє керівництво виступає з ініціативою уніфікації тарифів на всі види вантажних перевезень. За оцінками експортерів залізорудної сировини, для них це виллється у 20–25-відсотковий ріст витрат на залізничну логістику. Це при тому, що у 2022 році "Укрзалізниця" підняла вантажні тарифи одразу на 70%. І зараз вони вже на 25–60% (залежно від виду вантажу) вищі від довоєнного рівня в доларовому еквіваленті", – пише "Мінпром".
Попри війну, Україна змогла повернутися на 20-те місце в рейтингу світових виробників сталі, зазначало напередодні видання.