+34 Київ
"В Україні діють два класи напруги, застосовні для систем розподілу електроенергії. Перший клас – велика промисловість, яка споживає багато енергії, другий клас – усі інші. У різних країнах Європи кількість класів напруги є більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. У Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три з відповідними тарифами на розподіл", – зазначив експерт.
Прокіп заявив, що нинішні тарифи на розподіл електроенергії визначають на основі витрат. Тобто кожен споживач за своїм класом напруги має покрити витрати, пов'язані з розподілом електроенергії. Водночас споживачів першого класу значно менше, ніж споживачів другого класу – у регіоні це можуть бути одиниці або десятки, додав він.
"Ідея урівняти тариф порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу, який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Він передбачає, що за втрати в мережах повинні сплачувати ті категорії користувачів, які цими мережами користуються. Тобто уніфікація призведе до чергового крос-субсидування – хронічної хвороби української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги", – наголосив Прокіп.
Він додав, що найбільшу вигоду матимуть компанії, які субсидують тариф для населення через механізм ПСО: "Енергоатом" (приблизно 80%) та "Укргідроенерго". Після уніфікації тарифу ці компанії отримають ще більше коштів – при тому, що вони вже отримують додаткові ресурси після підвищення тарифу на електроенергію з 2,64 до 4,32 грн/кВт-год, зазначив експерт.
