В Україні випустили монету до 300-річчя Сковороди, на ній світ намагається "зловити" філософа

Гроші

Національний банк України 22 листопада до 300-річчя від дня народження філософа Григорія Сковороди ввів в обіг монету "Сад божественних пісень". Про це повідомила пресслужба НБУ.

"Основна композиція аверсу – символічний стилізований фонтан, що є алегорією Бога, який наповнює водою різні посудини, метафори людини та людської душі. З одного боку, вони всі різного розміру, отже, нерівні. З іншого – усі вони наповнені, тому рівні. Кожна посудина має різний об’єм, але отримує достатньо води для свого наповнення", – ідеться в описі монети.

Як пояснили у НБУ, це пластичне втілення малюнка Сковороди "Нерівна всім рівність...". Над фонтаном зображено "райські дерева", які формують сад божественних пісень, навколо яких розміщено рядки з однойменної збірки.

На реверсі монети зображено композицію з юнаком, який грає на сопілці під вишневим деревцем. Навколо нього – символічні фігури, які намагаються схопити філософа. Поруч слова Сковороди: "Світ ловив мене, та не спіймав".

Монету виготовлено зі срібла з локальною позолотою, її номінал – 20 грн. Художники – Володимир Таран, Олександр Харук та Сергій Харук.

Це не перша монета на честь Сковороди, яку випустили в Україні. 1996 року було введено в обіг присвячену філософу монету в серії "Видатні особистості України" номіналом 1 млн карбованців, її сторінка є на сайті Асоціації нумізматів та колекціонерів України. На аверсі монети – зображення герба України в обрамленні гілок калини. На реверсі – портрет Сковороди і відбиток його особистої печатки.

Також Сковороду зображено на купюрі номіналом 500 грн, яка наразі в обігу.

Контекст

Сковорода – видатний український філософ, поет і педагог. Він народився 22 листопада 1722 року в Чорнухах нинішньої Полтавської області, помер 29 жовтня 1794 року.
У ніч на 7 травня 2022 року музей Сковороди в селі Сковородинівка Харківської області було уражено прямим ракетним ударом, унаслідок пожежі маєток XVIII століття згорів, постраждала людина. У Мінкульті повідомили, що колекцію музею вдалося зберегти, її раніше перевезли до іншого місця. Музей перед війною було відреставровано – там готувалися до 300-річчя від дня народження філософа.
Міноборони РФ після удару заявило, що "уражено пункти управління в районі Сковородникового".
Уночі 6 липня окупанти з території РФ завдали ракетних ударів по трьох районах Харкова і, зокрема, розбомбили головний корпус Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди. Загинув сторож вишу, зазнали пошкоджень наукова бібліотека, музей університету, редакція газети "Учитель", ректорський відділ та український мовно-літературний факультет у головному корпусі, вибуховою хвилею зачепило й інші корпуси.
Спочатку вважали, що зруйновано пам'ятник Сковороді авторства скульптора Сейфаддіна Гурбанова. Але пізніше пам'ятник знайшли під завалами. Скульптуру вивезли в безпечніше місце.
Удар по університету прокоментував поет Сергій Жадан, який там навчався і працював. На його думку, те, що окупанти б'ють по місцях, пов'язаних зі Сковородою, закономірно. "Сковорода – патрон Харкова, але разом із тим – символ українськості міста. А росіяни прийшли сюди саме за тим, щоб винищити все, з Україною пов'язане. Ось вони його й ловлять. Але все одно не впіймають", – написав він.