Фінансові результати галузі можуть знизитися на суму від €105 млн до €200 млн на рік, експорт чавуну можуть припинити, а довгого прокату – знизити на 10%, зазначив на круглому столі "Вплив СВАМ на металургію України" головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко. За його підрахунками, під дію СВАМ підпадає приблизно €2,5 млрд металургійного експорту на рік.
"Зараз розглядаються два основні сценарії застосування СВАМ: із наданням безкоштовних квот на викиди для виробників імпортної продукції (сценарій №1) і без надання безкоштовних квот для імпорту з одночасним скасуванням безкоштовних квот для виробників у ЄС (сценарій №2). Сценарій №2 передбачає в рази більші суми платежів за СВАМ і є найменш прийнятним для виробників імпортної продукції, зокрема українських", – пояснив Тарасенко.
Українські виробники постраждають від СВАМ значно сильніше, ніж компанії з інших країн, оскільки вони більше залежать від ринку Євросоюзу: ця залежність у 2,5 раза вища, ніж у компаній із Росії, у 5,7 раза – ніж у металургів із Південної Кореї та в 11 разів вища, ніж у індійських заводів.
Виробництво чавуну в підсумку може знизитися на 500 тис. тонн, а довгого прокату – на 110 тис. тонн, що призведе до зниження обсягу капітальних інвестицій у розмірі до €130 млн на рік (-12% проти рівня 2019 року), вважає Тарасенко.
За його словами, в довгостроковій перспективі це призведе до хронічного відставання в інвестиціях і програшу в конкурентоспроможності.
"Масштаб негативних наслідків дії СВАМ як для галузі, так і для всієї економіки буде поглиблюватися з кожним роком, оскільки ціна дозволів на викиди має тенденцію до зростання", – робить висновок профільне видання.