"У рамках того законодавчого поля, яке існує на сьогодні, я, відверто кажучи, такої можливості не бачу... На сьогоднішній день будь-яка інформація, яка є в банках і стосується кожної конкретної особи, – вона може розкриватися лише в окремих випадках. І в більшості випадків – за рішенням суду. Тобто окремі правоохоронні органи мають більше можливостей, але все ж таки вони не безмежні", – пояснила заступниця голови НБУ.
Хочеться вірити, що держава не дійде до таких обмежень, сказала Рожкова, зазначивши, що Україна позиціює себе як прогресивну, цифрову країну, тому їй не варто вдаватися до таких фінансових репресій.
"Мають бути задіяні інші механізми. Я не військовий, але я думаю, що ті бази даних, які мають наші військкоми, ті плани мобілізації – усього цього можна в цивілізований спосіб досягти", – додала заступниця голови Нацбанку.
Контекст
24 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що доручив головнокомандувачу Валерієві Залужному, міністру оборони України Рустемові Умєрову та прем'єр-міністру Денисові Шмигалю підготувати комплексний план щодо мобілізації.
19 грудня на пресконференції, присвяченій підсумкам року, Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей. "Вони запропонували мобілізувати додаткові 450–500 тис. осіб. Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів, щоб підтримувати цей напрямок", – сказав глава держави.
25 грудня Кабмін вніс до Ради законопроєкт про мобілізацію. Він передбачає зниження мінімального віку мобілізації з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав.