$39.67 €42.52
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Журналіст Іванов: Зростання форекс-шахрайства пов'язане з посадовцем НБУ Поддєрьогіним

Журналіст Іванов: Зростання форекс-шахрайства пов'язане з посадовцем НБУ Поддєрьогіним Департамент Поддєрьогіна в НБУ відповідає за регулювання платіжних систем та систем розрахунків і нагляд за ними
Фото: bank.gov.ua
Голова департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін саботує проведення ідентифікації власників анонімних гаманців, через які проводять роздрібну наркоторгівлю, заявив у своєму блозі на "Цензор.НЕТ" журналіст Сергій Іванов. Він вважає, що посадовець не вживає жодних заходів щодо протидії бурхливому зростанню в Україні шахрайських фінансових проєктів, оскільки може мати стосунок до деяких із них.

"Повертаюся до теми підозрілого толерування державним регулятором онлайн-сервісів, які дозволяють анонімні перекази на електронні гаманці, що сприяє активізації наркоторгівлі і, як наслідок, зростанню кількості наркозалежних. Маючи бажання, НБУ міг би ліквідувати цю схему за кілька тижнів, просто зробивши верифікацію гаманців обов'язковою умовою: для цього в структурі НБУ є цілий департамент платіжних систем та інноваційного розвитку з відповідними повноваженнями з паном Андрієм Поддєрьогіним на чолі, який чомусь не поспішає її ліквідовувати. Голова НБУ [Кирило] Шевченко та його заступниця [Катерина] Рожкова, яка обіцяла, що верифікація гаманців відбудеться ще до кінця 2020 року, до Поддєрьогіна претензій, схоже, не мають, що підштовхує мене до тривожних висновків щодо неупередженості згаданих осіб", – повідомив Сергій Іванов.

Як зазначив блогер, голова профільного департаменту НБУ також не реагує на бурхливе зростання кількості шахрайських форекс-дилерів в Україні, незважаючи на те, що інформацію про такі компанії надає Нацкомісія із цінних паперів та фондового ринку.

"З кінця минулого року в Україні активно зростає ринок форекс-шахраїв. Скажімо, якщо у третьому кварталі минулого року в Україні існувало лише 20 "сумнівних інвестиційних проєктів", то вже в січні Нацкомісія із цінних паперів та фондового ринку повідомила, що кількість таких проєктів зросла до 40 одиниць. Сьогодні комісія нарахувала вже 84 "сумнівні інвестиційні проєкти". Приголомшлива динаміка. Переважна кількість із цих проєктів – саме форекс. Механізм роботи форекс-дилерів добре відомий. Традиційно жертві спочатку дають трохи виграти, потім у разі програшу списують депозит і починають розводити її на повернення заборгованості та подальшу гру", – описав схему Іванов.

Він повідомив, що цього року вкладники форекс-компаній втратили приблизно 1,5 млрд грн, і пасивність НБУ стосовно таких проєктів журналіст пояснив можливою причетністю голови департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку до деяких із них.

"Офіційної статистики збитків, що понесли вкладники подібних проєктів, не існує. Різні джерела пишуть про 1,5 млрд грн лише за дев'ять місяців поточного року. Наскільки ця цифра коректна, невідомо, але можна згадати форекс-піраміду Forex Trend, яка, за даними СБУ, привласнила 340 млн грн вкладників. Наразі немає жодних офіційних даних Нацбанку щодо перевірок цих компаній і вжитих проти них заходів. З урахуванням дивної пасивності НБУ щодо шахраїв усе активніше циркулюють чутки, що Поддєрьогін може "кришувати" ринок форексу в Україні і ніби має частку у деяких форекс-проєктах. Джерела називають RoboForex, Binomo, Olymp Trade та RWB Group. Наскільки це правда, можуть сказати тільки правоохоронці, але це жодним чином не скасовує факту стрімкого зростання кількості форекс-шахраїв за рік. Це схоже на 90-ті – золоті часи фінансових пірамід, адже людей дурять масштабно та абсолютно безкарно", – зазначив Іванов.

Контекст

Поддєрьогіна призначили директором департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку 28 грудня 2020 року. Серед основних функцій цього департаменту – регулювання діяльності платіжних систем та систем розрахунків та нагляд за платіжними системами з урахуванням міжнародних стандартів. Одним із таких стандартів є верифікація облікових даних відправників та одержувачів платежів.