+3 Київ
Заява Центру протидії корупції про затягування передання справи екснардепа від "Народного фронту" Миколи Мартиненка у Вищий антикорупційний суд була "маніпуляцією", заявили виданню "ГОРДОН" у пресслужбі колишнього депутата.
"Шевченківський районний суд Києва не мав права передавати справу Мартиненка відразу в антикорупційний суд, а єдиним законним механізмом було передання справи спочатку до Апеляційного суду звичайної юрисдикції", – ідеться в повідомленні.
Адвокат Петро Бойко зазначив, що Центр протидії корупції Віталія Шабуніна почав "розганяти зраду про нібито спроби Мартиненка затягнути час".
"Але це не просто юридична безграмотність, а чергова брехня і маніпуляції в інтересах Національного антикорупційного бюро України", – продовжив Бойко.
За його словами, "єдиною юридично правильною процедурою передання справ в антикорупційний суд є перехідні положення Кримінального процесуального кодексу, у ст. 34 яких зазначено, що передання справи із суду першої інстанції у ВАКС має відбуватися через подання справи до Апеляційного суду, який має передати її у Верховний Суд, а вже він – у ВАКС.
"Іншого юридично правильного механізму зараз немає", – зазначив адвокат.
Він підкреслив, що "вже були прецеденти, коли після передання справ у ВАКС безпосередньо з районних судів це було оскаржено в суді, і так усе затягували".
"Шевченківський райсуд вирішив зробити все за процедурою – і було б дивно, якби сторона захисту намагалася цьому перешкодити", – зазначив Бойко.
Адвокат заявив, що Мартиненко понад два роки вимагав від НАБУ "передання цієї справи до суду, він ще у 2015 році добровільно відмовився від депутатського імунітету".
"Але НАБУ всіляко тягнуло час, тому що ця справа із самого початку була політичною – як складник боротьби проти першого постмайданного уряду. Тут немає ні збитків для держави, ні юридично обґрунтованого фігурування Мартиненка – є проплачений "чорний піар" і безпідставні обвинувачення. Під час розгляду справи в Шевченківському райсуді Спеціалізована антикорупційна прокуратура її саботувала, прокурори навіть не приходили на засідання і публічно заявляли, що не хочуть її об'єктивного розгляду", – сказав адвокат.
Бойко додав, що Мартиненко найбільш зацікавлений в об'єктивному розгляді цієї справи в антикорупційному суді, але "НАБУ і його піар-обслуга намагаються тиснути на суд політичними засобами, щоб змусити ВАКС ухвалити неправове і незаконне рішення".
20 вересня у Центрі протидії корупції заявили, що рішення Шевченківського районного суду Києва про передання справи щодо Мартиненка в апеляційну інстанцію прямо суперечить нормам Кримінального процесуального кодексу. “Це тільки дарує час обвинуваченому в розкраданні держбюджету на 700 млн грн Мартиненку. Ми розцінюємо це як спробу уникнути передавання справи в антикорупційний суд, тому що це прямо суперечить закону. Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу вимагають, щоб такі справи безпосередньо передавали у ВАКС“, – заявили у ЦПК.
Мартиненка підозрюють у заволодінні коштами "Енергоатому" (€6,4 млн) і державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" ($17,28 млн). 9 січня 2018 року НАБУ завершило розслідування його справи, а 22 травня 2018-го САП заявила про передання справи в суд.
Закон про створення Вищого антикорупційного суду України було ухвалено у червні 2018 року. 11 квітня 2019 року 38 суддів антикорупційного суду склали присягу. 7 травня головою ВАКС обрали Олену Танасевич, її заступником став Євген Крук. ВАКС розпочав роботу 5 вересня.
20 вересня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким підсудність ВАКС буде поширюватися тільки на ті кримінальні провадження, які розслідувало НАБУ або які було занесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань із першого дня роботи суду.
