Шевченківський районний суд Києва відмовився передавати справи стосовно екснардепа від "Народного фронту" Миколи Мартиненка та ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова у Вищий антикорупційний суд України (ВАКС), ідеться в заяві Центру протидії корупції (ЦПК).
У ЦПК нагадали, що із 5 вересня згідно з перехідними положеннями Кримінального процесуального кодексу резонансні провадження, які ведуть Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, мають автоматично передавати у Вищий антикорупційний суд.
Однак 20 вересня Шевченківський райсуд Києва передав справу Мартиненка в апеляційну інстанцію для звернення до Верховного Суду.
“Це тільки дарує час обвинуваченому в розкраданні держбюджету на 700 млн грн Мартиненку. Ми розцінюємо це як спробу уникнути передавання справи в антикорупційний суд, тому що це прямо суперечить закону. Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу вимагають, щоб такі справи безпосередньо передавали у ВАКС“, – заявила членкиня правління ЦПК Олена Щербан.
Водночас, зазначили у центрі, 16 вересня той самий суд передав безпосередньо у ВАКС справи стосовно інших двох підозрюваних у справі Мартиненка – Павла Скаленка і Володимира Святненка.
Ще раніше Шевченківський суд відмовився передати у ВАКС справу стосовно ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова.
"Два такі рішення – це вже системне явище, яке свідчить про вибірковість і ставить під загрозу швидкий і об'єктивний розгляд", – сказала Щербан.
У пресслужбі Шевченківського райсуду "Українську правду" запевнили, що дотримувалися законної процедури передавання справ. Прессекретарка суду не стала пояснювати, чому в одному випадку справи передають до антикорупційного суду безпосередньо, а інших – ні, зазначає УП.
Закон про створення Вищого антикорупційного суду України було ухвалено у червні 2018 року. 11 квітня 2019 року 38 суддів антикорупційного суду склали присягу. 7 травня головою ВАКС було обрано Олену Танасевич, її заступником став Євген Крук. ВАКС розпочав роботу 5 вересня.
Насірова підозрюють у тому, що він, зловживаючи службовим становищем, у 2015–2016 роках незаконно дозволив компаніям народного депутата-втікача Олександра Онищенка не платити податки за користування надрами, що завдало державі понад 2 млрд грн збитків.
Мартиненка обвинувачують у заволодінні коштами "Енергоатому" (€6,4 млн) і ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" ($17,28 млн). 9 січня 2018 року НАБУ завершило розслідування його справи, а 22 травня 2018-го САП заявила про передавання справи в суд.