Арахамія: Я був, можливо, одним з учасників так званого політичного тиску на Смолія

Народний депутат, голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив в ефірі "1+1" 2 липня, що, можливо, був одним зі свідків "політичного тиску" на голову Національного банку Якова Смолія, після якого він вирішив піти у відставку.

За словами Арахамії, це сталося на одній із зустрічей із главою держави Володимиром Зеленським в Офісі президента.

"Я був, можливо, одним з учасників так званого політичного тиску на Якова Васильовича. Але якщо так це можна назвати. Це була велика нарада, де були всі основні міністри, голови комітетів, у президента в офісі. І, власне, там обговорювали порядок денний на наступний тиждень, основні питання", – розповів народний депутат.

Він зазначив, що на зустрічі, зокрема, порушували питання кредитування бізнесу.

"Перед цим до нас приїжджала ціла група підприємців, які, у принципі, страйкували. Казали: "Ви по телевізору нам розповідаєте казки, говорите про якісь дешеві кредити 5–7–9%, Нацбанк рекордно низьку облікову ставку анонсує – 6%". Нормальні люди, бізнесмени розуміють, що якщо під 6% можна взяти [кредит], додати якісь адміністративні витрати плюс ризики, наприклад, 3–4%, то під 9%, максимум під 10% напевно можна отримати. Водночас вони приходять у будь-які банки, у банках їм кажуть "25–30%" – дуже великі ставки, висувають абсолютно необґрунтовані, на їхню думку, вимоги до позичальників. І самі банки обґрунтовують: "Ми не можемо [інакше], тому що Нацбанк створив такі критерії для оцінювання ризиків, що нам вигідніше вам відмовити у кредиті, ніж видати кредит", – сказав Арахамія.

Депутат зазначив, що добре ставиться до Смолія, але вважає, що під його керівництвом Нацбанк не зміг "перемкнути програму".

"Я, до речі, до Якова Васильовича дуже позитивно ставлюся як до менеджера. Дійсно, інфляція – це досягнення. Коли низька інфляція – це добре. Просто, на мою думку, вони не перемкнулися ментально через те, що це все та сама стара команда. Спочатку в них було завдання зачистити банківський сектор, усе стабілізувати, максимально збільшити золотовалютні резерви. Це завдання вони виконали. Із втратами, без втрат – неважливо. Виконали. Але тепер час перемкнути програму", – вважає депутат.

Арахамія заявив, що зараз, під час кризи, усі країни стимулюють кредитування і "роблять якусь контрольовану емісію".

"Світ входить у коронакризу. Відкрийте міжнародні новини і подивіться, як діють центральні банки інших країн... Усі вони роблять якусь контрольовану емісію для того, щоб оживити якось різні індустрії, усі вони стимулюють кредитування комерційними і державними банками. Коли я запитав у Якова Васильовича, скільки протягом місяця по 5–7–9% видали кредитів, він сказав із гордістю: "Ми вийшли на велику потужність – 45 кредитів". Я спочатку не зрозумів, подумав, що це протягом години чи хвилини. Запитав, протягом якого часу. Він сказав, що протягом місяця. І він у це вірить, що вже все, ми вийшли на передові темпи. А у країні бізнесів, я нагадаю, кілька мільйонів", – заявив Арахамія.

1 липня Смолій подав президенту заяву про звільнення за власним бажанням, аргументувавши її систематичним політичним тиском на НБУ.

У правлінні регулятора заявили, що вважають "своїм обов'язком наразі продовжувати роботу для збереження макрофінансової стабільності та інституційної спроможності Національного банку".

Забезпечення незалежності НБУ є безумовним пріоритетом глави держави, запевнили в Офісі президента.

2 липня Зеленський подав до Верховної Ради проєкт постанови про відставку голови Нацбанку. Комітет із питань фінансів, податкової та митної політики підтримав постанову. За даними ЗМІ, голосування за звільнення Смолія може відбутися 3 липня.

Після повідомлення про звільнення голови Нацбанку Україна скасувала угоду з випуску нових 12-річних єврооблігацій на $1,75 млрд із погашенням у 2021–2022 роках.

За даними LIGA.net, Смолій ухвалив рішення написати заяву про відставку після засідання Національної ради реформ 30 червня, на якому в нього стався конфлікт із Зеленським щодо програми дешевих кредитів "5–7–9%". Про старт цієї програми уряд оголосив у лютому. Держава зобов'язалася компенсувати частину кредитної ставки, щоб бізнесмен міг отримати інвестиційний кредит під 5%, 7% або 9%. Ставка залежить від кількості робочих місць, які створює підприємець.