0 Київ
Законопроєкт про дезінформацію, який презентував міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський, передбачає жорсткіші заходи щодо ЗМІ, ніж у законодавстві Росії, заявила головна редакторка видання "ГОРДОН" Олеся Бацман в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" 24 січня.
"Коли я була на презентації законопроєкту і дивилася на ці слайди, я подумала: на щось мені це схоже, десь я це чула – про штрафи і строки ув'язнення для журналістів. Минулого року [президент РФ] Володимир Путін підписав закон, який передбачає штрафи для журналістів до $23 тис. і строк ув'язнення до 15 діб. Законопроєкт, який презентував пан Бородянський у демократичній вільній Україні, пропонує штрафи до $400 тис. і строк ув'язнення до семи років. Я, звісно, розумію, що якщо Верховна Рада проголосує за цей законопроєкт, то Володимир Путін просто приїде переймати досвід", – сказала журналістка.
Вона зазначила, що якби такий законопроєкт ухвалили в Україні раніше, то за гучне розслідування про розкрадання в оборонній сфері автор проєкту "Наші гроші" журналіст Денис Бігус дістав би строк ув'язнення, а тодішній президент Петро Порошенко зміг би зберегти владу.
"Якби уповноважений з дезінформації звернув на це увагу, якби "найчесніший у світі суд" вирішив, що Денис Бігус дезінформує суспільство, Денис Бігус дістав би, наприклад, сім років в'язниці. Зараз, якби це сталося, ми б мали Дениса Бігуса, який уже другий рік, напевно, відбував би строк ув'язнення, і Петра Порошенка, який відбував би другий строк, але президентський. Історія б повернулася інакше", – підкреслила Бацман.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, Бородянський презентував 17 січня.
Зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи із третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф зросте до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).
Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
Окрім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації 17 січня, йшлося про те, що за поширення дезінформації за певних умов можуть карати строком ув'язнення від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Строк ув'язнення також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків. 24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді ув'язнення.
В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи щодо боротьби з нею містить неоднозначні норми, які є неприпустимими в демократичному суспільстві.
Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.
Занепокоєння стосовно законопроєкту висловили і в ОБСЄ. Представник організації з питань свободи засобів масової інформації Арлем Дезір підкреслив, що боротися з дезінформацією не потрібно, жертвуючи свободою ЗМІ.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко підкреслив в інтерв'ю виданню "ГОРДОН", що ті люди, які пишуть "законопроєкти про дезінформацію", сіли у свої крісла саме завдяки журналістським розслідуванням та свободі слова.
