+10 Київ
Адміністрація президента США Дональда Трампа повідомила про наявність 20 електронних листів між працівником адміністративно-бюджетного управління Майком Даффі і Робертом Блером – помічником в.о. керівника апарату Білого дому Міка Малвейні про заморожування пакета військової допомоги Україні, але надати їх Білий дім відмовляється, поінформувала 3 січня газета The New York Times.
Видання звернулося до суду з вимогою в межах виконання закону про свободу інформації зобов'язати Білий дім оприлюднити листування Даффі і Блера, і суд задовольнив запит журналістів. Але, як зазначають у матеріалі The New York Times, у відповідь на розпорядження суду про швидке опрацювання зазначених документів відділ із питань свободи інформації надав лаконічний лист, у якому йдеться, що управління не буде надавати жодної із 40 сторінок електронних листів – навіть із відредагованим текстом.
В управлінні послалися на виняток з акта про свободу інформації. Чиновники припустили, що розкриття зазначеного матеріалу "завадить відвертому і щирому обміну думками, який необхідний для ухвалення ефективних урядових рішень".
Юристи The New York Times мають намір оскаржувати відмову Білого дому надати документи.
Телеканал CNN зазначає, що Даффі і Блер стали центральними фігурами скандалу, пов'язаного з можливим тиском на Україну з боку адміністрації Трампа, який призвів до початку процедури імпічменту. Вони відмовилися давати свідчення в Палаті представників Конгресу США під час розслідування обвинувачень щодо Трампа. CNN повідомляє, що під час розслідування жодне відомство не надало документів, які запитувала Палата представників.
2 січня видання Just Security опублікувало цитати з невідредагованих документів, які стосуються рішення президента США затримати військову допомогу Україні. 300 сторінок електронних листів чиновників Білого дому щодо України було оприлюднено в грудні за рішенням суду, але багато фрагментів листування заретушували. Під час аналізу документів журналістам Just Security удалося знайти лист Даффі за 30 серпня 2019 року, в якому він написав: "Чітка вказівка POTUS (POTUS – абревіатура від the president of the United States, президент США. – "ГОРДОН") продовжувати утримувати [військову допомогу Україні]".
За кілька годин після телефонної розмови між Трампом і президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулася 25 липня, як з'ясували журналісти Just Security, Даффі надіслав лист високопосадовцям міністерства оборони, в якому закликав зупинити будь-яку військову допомогу Україні. "Враховуючи делікатний характер запиту, я вдячний вам за те, що ви тримаєте цю інформацію в тісному контакті з тими, хто має знати, як виконувати вказівки", – написав він.
The New York Times 29 грудня опублікувала фрагмент листування Блера і Малвейні, яке виданню вдалося отримати від своїх джерел. Із нього випливає, що ще 27 червня, тобто до телефонної розмови Трампа і Зеленського, в Білому домі обговорювали припинення військової допомоги Україні в розмірі $391 млн. Малвейні запитав у Блера, чи можна утримати допомогу, Блер відповів, що так, але це буде не дуже красиво. "Чекайте, що Конгрес засмутиться", – попередив Блер.
18 грудня Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа. Він став третім в історії президентом США, якому висловили недовіру. Президента усунуть від влади, якщо це рішення підтримає Сенат, який контролюють республіканці.
Трампа обвинувачують у зловживанні службовим становищем, а також у перешкоджанні роботі Конгресу під час проведення розслідування.
Приводом для початку процедури стала розмова Трампа із Зеленським 25 липня 2019 року. Під час розмови Трамп порушив питання про розслідування діяльності в Україні Гантера Байдена – сина колишнього віцепрезидента США і свого ймовірного суперника на президентських виборах 2020 року Джо Байдена. Зеленський пообіцяв Трампу, що новий український генпрокурор "подивиться на ситуацію". Опоненти Трампа вважають, що він намагався переконати Зеленського почати розслідування в обмін на надання військової допомоги Києву.
Посол США в Євросоюзі Гордон Сондленд на слуханнях у Палаті представників заявив, що надання військової допомоги Україні залежало від публічної заяви Зеленського про розслідування діяльності компанії Burisma, до ради директорів якої входив Гантер Байден. Сондленд брав участь у таємних переговорах між адміністрацією США та українською владою щодо цього.
Глава Білого дому називає розслідування "полюванням на відьом" і наполягає, що не тиснув на Зеленського. Президент України заявив, що під час телефонної бесіди його ні до чого "не підштовхували", і підкреслив, що не хоче бути втягнутим у виборчу кампанію у США.
