+4 Київ
Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський в інтерв'ю "BBC Україна", яке вийшло 27 вересня, заявив, що не має наміру ініціювати зміни до закону про декомунізацію.
Бородянський сказав, що його ставлення до декомунізації позитивне.
"Але завжди є "але". Давайте так: я за те, щоб ми називали речі своїми іменами. У нашій історії були жахливі сторінки і добрі сторінки. І той режим, який був 70 років на нашій території, призвів до великих втрат. І призвів до здобутків, теж не можна цього заперечувати. Але найстрашніше, що він призвів до втрат інтелектуальних, ментальних і жахливих фізичних, людських втрат. Якщо ми знімаємо пам'ятники, це не міняє свідомість. На мій погляд, це найлегший шлях, який ми обрали, – закрити зірку, зняти Леніна. А от свідомість і проблеми, які виникають, ті всі суперечки – це ж через свідомість. Ми взагалі не провели цю дискусію, не з'ясували, що з нами відбувалося, і не сказали: дивіться, така у нас була історія. Вони – не наші герої, і ми не будемо називати їхніми іменами площі і вулиці", – заявив він.
9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закони "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки"; "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років"; "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років" та "Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України у ХХ столітті".
Закони забороняють радянську символіку, засуджують комуністичний режим. У межах декомунізації відбувається перейменування населених пунктів, вулиць та інших об'єктів.
15 травня 2015 року закони підписав п'ятий президент України Петро Порошенко, а 21 травня того самого року вони набули чинності.
Колишній голова Українського інституту Нацпам'яті Володимир В'ятрович заявляв у листопаді 2018 року, що від початку декомунізації в Україні демонтовано приблизно 2500 радянських пам'ятників.
