Експерт Українського інституту майбутнього заявив, що Гаазький трибунал не може розслідувати злочини Кремля щодо України

Основні злочини проти України, у яких підозрюють керівництво РФ, не може розслідувати Міжнародний кримінальний суд (МКС). Таку думку у статті для ZN.UA висловив експерт Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко.

Він зазначив, що зміст поняття "агресія" з'явився у статуті МКС лише в липні 2018 року, а згідно з його нормами, розслідувати можуть тільки акти агресії, вчинені після цієї дати. На злочини, пов'язані з тероризмом, його повноваження не поширюються у принципі. Такого поняття у статуті просто немає.

За словами Чебаненка, у статуті суду є ще низка суперечливих моментів.

"Наприклад, для статуту не є воєнним злочином знищення цивільного об'єкта, про яке буде заявлено як про ненавмисне. За цією логікою, знищення літака рейсу МН17 і 298 людей суб'єктами, які з ракетного комплексу з дальністю ураження в десятки кілометрів ударили там, де проходять міжнародні маршрути цивільної авіації, – не воєнний злочин. Крім того, згідно зі статутом, особа звільняється від відповідальності за воєнні злочини, якщо вона не усвідомлювала незаконності наказів свого керівництва та/або того, що вона бере участь у збройному конфлікті між державами. Як відомо, тезу про громадянську війну в Україні постійно впроваджує в інформпростір пропаганда країни-агресора, якою є РФ. До того ж є висновок прокурора МКС, що "конфлікт на сході України має ознаки як міжнародного, так і не міжнародного". Тобто МКС уже кваліфікує наявність в Україні внутрішньонаціонального (тобто громадянського) конфлікту", – зазначив він.

Він стверджує, що деякі норми статуту суду суперечать загальним нормам кримінального права.

"І найголовніше. Суд створено не як інституцію при ООН, рішення якої були б обов'язковими для всіх. МКС, відповідно до міжнародної угоди, працює як так званий договірний кримінальний суд, виконання рішень якого державами, що не ратифікували статут, відбувається виключно на засадах добровільності. Як аналогію МКС можна згадати міжнародні комерційні арбітражні суди, які діють на постійній основі і сила рішень яких забезпечується міжнародними угодами. До того ж МКС не має власних силових структур, тому в питаннях виконання своїх рішень він повністю покладається на місцеві правоохоронні органи", – стверджує експерт.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.

У вересні 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження щодо РФ, яке розглядає арбітраж у Гаазі. Третейський суд просять "підтвердити права України як прибережної держави й зобов'язати Російську Федерацію припинити міжнародно-протиправні діяння в морських акваторіях, надати Україні запевнення та гарантії їх неповторення й відшкодувати Україні всіх завданих збитків". У грудні 2016 року було сформовано склад арбітражу у цій справі.

У лютому 2018 року Україна просила третейський суд у Гаазі підтвердити її права в Чорному й Азовському морях, а також у Керченській протоці.

10 червня в Гаазі почалися усні слухання справи "Україна проти Росії" щодо ситуації на Азові й у Керченській протоці.