"Є певні гарантії, що все буде добре". Адвокат розповів, що Левін не оскаржив екстрадиції в Україну

"Є певні гарантії, що все буде добре". Адвокат розповів, що Левін не оскаржив екстрадиції в Україну Левіна можуть екстрадувати в Україну протягом 712 днів
Фото: interpol.int

21 лютого суд болгарського міста Бургас дозволив екстрадицію в Україну Олексія Левіна, підозрюваного в організації замаху на громадську активістку з Херсона Катерину Гандзюк. Сьогодні – останній день для подання апеляційної скарги, але, за інформацією адвоката Левіна Михайла Величка, він не скористався цим правом.

Олексій Левін – підозрюваний у причетності до вбивства радниці міського голови Херсона, громадської активістки Катерини Гандзюк – не подав апеляційної скарги на рішення болгарського суду про його екстрадицію в Україну. Про це "Укрінформу" 28 лютого розповів адвокат Левіна Михайло Величко.

Він зазначив, що 28 лютого – останній день для подання апеляційної скарги.

"Попереднім рішенням мого клієнта було подати апеляційну скаргу на рішення болгарського суду про його екстрадицію, але на сьогоднішній день скарга не подана, хоча й підготовлена. Офіційно вона ним не підписана", – розповів захисник.

На думку Величка, Левін дослухався до його порад не подавати апеляції.

"Я вважаю, що він прислухався до моєї точки зору, що шансів вирішення цього питання в апеляційній інстанції немає і треба доводити свою невинуватість в українському суді", сказав Величко.

Він розповів, що, якщо Левін усе-таки не подасть апеляції, його екстрадують в Україну протягом 712 днів.

У коментарі LB.ua Величко додав, що "у нього є певні гарантії того, що з ним [Левіним] в Україні все буде добре". "Остерігатися ні за свою сім'ю, ні за особисту безпеку йому не потрібно", сказав Величко, але не уточнив, хто саме дав йому такі гарантії.

Суд болгарського міста Бургас 21 лютого дозволив екстрадицію Левіна в Україну.

Про затримання Левіна в Болгарії Офіс генпрокурора України повідомив 24 січня 2020 року. Його ідентифікували за відбитками пальців, тому що він змінив зовнішність.

Гандзюк облили сірчаною кислотою вранці 31 липня 2018 року біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.

На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (усі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Слідчі вважають Левіна організатором злочину, його було заочно заарештовано, він переховувався за кордоном. У вересні 2019 року його оголосили в міжнародний розшук.

Левін стверджував, що спочатку пропонував облити активістку не кислотою, а зеленкою.

Замовником нападу, на думку правоохоронців, був голова Херсонської облради Владислав Мангер, який частково оплатив злочин. У тексті підозри Мангеру написано, що мотивом нападу на активістку була "особиста неприязнь" до неї у зв'язку з активною громадською діяльністю, яка могла підірвати його політичну і ділову репутацію. Мангер наразі на волі.

Батько і друзі активістки вважають, що, окрім Мангера, замовниками нападу можуть бути колишній голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв і його колишній заступник Євген Рищук. Мангер, Рищук і Гордєєв заперечують свою причетність до злочину.

У справі також фігурує експомічник колишнього нардепа від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука Ігор Павловський. Його дії кваліфікують як приховування злочину. Наразі Павловський під арештом у межах іншого кримінального провадження.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати