-1 Київ
Скасування президентом України Володимиром Зеленським низки указів свого попередника логічне, оскільки багато з них колишній глава держави Петро Порошенко видав уже після поразки на президентських виборах. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав юрист, експерт антикорупційної групи "Реанімаційний пакет реформ" Олександр Лємєнов.
"Скасування Зеленським указів Порошенка – це ходіння по дуже тонкій юридичній кризі. Більшість моїх колег дуже сумнівається в законності таких дій. З іншого боку, Зеленського можна зрозуміти, адже ці укази Петро Олексійович видавав, фактично стоячи на виході. Ніби на виході із квартири: а ось це ще візьму собі, і сумку, і парасольку, і капелюшок непоганий. Ось такою була поведінка експрезидента. Тобто після програшу на виборах йому не варто було призначати на посади своїх людей. Грубо кажучи, що одна сторона, що інша – діють виключно у власних інтересах", – зазначив юрист.
За його словами, незгодні з рішеннями Зеленського можуть оскаржити їх у судовому порядку.
"Фактично з політичного погляду Зеленський зараз частково відновлює справедливість і прибирає людей, які репрезентують інтереси Порошенка. Якщо хтось наважиться оскаржувати скасування цих указів, дуже цікаво подивитися на судові процеси. У будь-якому разі я за судове регулювання, якщо воно неангажоване й буде ухвалено справедливе рішення. Якщо люди вважають, що їхні права було порушено, – нехай звертаються до суду", – підкреслив Лємєнов.
10 червня Зеленський скасував два укази Порошенка про призначення членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Глава держави підписав укази №358 і №359, якими скасував підписані Порошенком 13 травня укази №217 і №218 про призначення на посади членів ВРП Андрія Василенка та Михайла Ісакова.
Окрім того, Зеленський видав указ №357 про проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення президентом на посади членів ВРП і затвердив відповідне положення.
ВРП – це колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади і суддівського управління. Раду правосуддя створили на базі Вищої ради юстиції в межах судової реформи у 2017 році. Орган діє для забезпечення незалежності судової влади та її функціонування на основі відповідальності, підзвітності та доброчесності.
Згідно зі ст. 5 чинного закону України "Про Вищу раду юстиції", ВРП складається із 21 члена, 10 із яких обирає з'їзд суддів України, по два кандидати призначають президент України, Верховна Рада, з'їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів, а також з'їзд представників юридичних закладів вищої освіти та наукових установ. Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
