+5 Київ
Ухвалений Верховною Радою закон про імпічмент не лише не знімає із президента України недоторканності, але й не спрощує самої процедури, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" український юрист, конституціоналіст, кандидат юридичних наук, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Українсько-американського університету Конкордія Сергій Панасюк.
"Закон про імпічмент абсолютно нічого не змінює. Є конституційна процедура, яку законом змінювати не можна. Тобто недолугість закону полягає в тому, що він не може "перестрибувати" Конституцію. Щодо процедури, то вона неймовірно тривала й болісна. Зібрати три чверті від конституційного складу Ради, які підтримали б зміщення президента, і раніше було нереально. А зараз – із коаліцією [президента України Володимира] Зеленського – й поготів. Ніхто за це не голосуватиме. Ще один момент – необхідність надання висновків Конституційного і Верховного Судів. Це може розтягнутися на роки. Що б там не було, для реалізації процедури імпічменту потрібно вносити зміни до Конституції. Коли питання стосувалося депутатської недоторканності, це зробили. А зараз – чомусь ні", – підкреслив Панасюк.
Він вважає, що подання цього законопроєкту на розгляд парламенту було популізмом.
"Сам собою імпічмент – це, по суті, зняття недоторканності. Він не означає, що президента обов'язково притягнуть до відповідальності. Навіщо тоді висновки Верховного Суду, спеціальні слідчі й доказова база, якщо це не веде до кримінального переслідування? По суті, процедура може тривати приблизно два роки, а потім однаково все доведеться починати знову. Тобто це просто нелогічно. Як на мене, то подання цього законопроєкту на розгляд парламенту було популізмом. Він не тільки не знімає недоторканності із президента, але й не спрощує процедури. Грубо кажучи, вони просто деталізували це питання. Хоча могли просто зробити новий гарний регламент і внести парочку поправок до Конституції. І все. А так я не можу зрозуміти, навіщо вони це затіяли", – зазначив юрист.
На його думку, імпічмент мав бути початком реального кримінального провадження стосовно глави держави.
"Якщо ми говоримо про імпічмент, то ст. 111 Конституції потрібно деталізувати, прописавши основні речі. Можливо, прописати, що президента можна притягнути до кримінальної відповідальності, проголосувати за це рішення повинні дві третини нардепів, а висновки про склад злочину дає, наприклад, Верховний Суд. І зробити це початком реальної справи, яка, у разі підтвердження депутатами і Верховним Судом, буде фактично і зняттям недоторканності, і притягненням до цієї відповідальності. Тобто раз уже є факти, раз уже Верховний Суд підтвердив склад злочину, то потрібно автоматично притягувати. Якось так. А всі інші нюанси вже можна уточнювати в законі. Інакше гратимемося в демократію без результатів", – резюмував Панасюк.
10 вересня Верховна Рада взяла за основу й ухвалила в цілому законопроєкт №1012 "Про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент)". Спочатку нардепи ухвалили документ у першому читанні 337 голосами. Після цього парламентарії проголосували за рішення, згідно з яким законопроєкт про імпічмент визнають таким, що не потребує доопрацювання, водночас низка опозиційних депутатів висловлювала заперечення. За орієнтовно 30 хвилин обговорень закон про імпічмент ухвалили у другому читанні (у цілому) 245 голосами.
Законопроєкт про імпічмент подав до Верховної Ради 29 серпня президент України Володимир Зеленський. Документ було визначено як невідкладний.
Згідно зі ст. 111 Конституції президента України можна усунути з поста Верховною Радою в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Це питання може ініціювати більшість від конституційного складу парламенту. Для проведення розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включають спеціального прокурора і спеціальних слідчих. Рішення про усунення президента з посади ухвалює Верховна Рада не менш як трьома чвертями від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України й надання ним висновку щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та надання висновку Верховного Суду.
