+11 Київ
На саміті Північноатлантичного альянсу відбудеться засідання у форматі Україна – Грузія – НАТО, заявив журналістам 23 червня у Львівській області міністр закордонних справ України Павло Клімкін, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Станом на сьогодні планується єдине засідання Україна – Грузія – НАТО. Чому так вирішено? Не через те, що ми не можемо обрати інший формат. Оскільки саміт НАТО... вже настільки напакований, що реально для того, щоб провести в повномасштабному форматі, повинні це робити з нашими грузинськими друзями і партнерами", – сказав Клімкін.
За його словами, Грузія та Україна спільно прагнуть до членства в НАТО.
"У нас спільні прагнення набути членства в НАТО. Проводимо реформи... Тому можемо говорити про спільний шлях і спільну мету. Крім того, є додатковий аспект безпеки навколо Чорного моря, особливо після окупації Росією Криму", – додав глава МЗС України.
Він підкреслив, що у діалозі України й Угорщини наявна позитивна динаміка.
"Україна братиме участь у саміті НАТО. Це важливо і з точки зору солідарності Альянсу з нами, і з точки зору розвитку практичного співробітництва, а тут є багато чого, що потрібно зробити найближчим часом", – продовжив Клімкін.
Саміт НАТО в Брюсселі пройде 11–12 липня.
За підсумками українсько-угорських консультацій, які пройшли в Закарпатті 22 червня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт не проти участі президента України Петра Порошенка в липневому саміті Україна – Грузія – НАТО в Брюсселі, однак Угорщина не буде підтримувати двосторонніх відносин Київ – Альянс до виконання рекомендацій Венеціанської комісії до закону "Про освіту".
"Кілька тижнів тому я зустрівся у Вашингтоні з [держсекретарем США Майком] Помпео і сказав йому, що ми не маємо нічого проти, щоб у межах саміту відбулося засідання безпеки на Чорному морі, на яке запросять президента України Петра Порошенка", – заявив він. Водночас Сіярто підкреслив, що рішення Угорщини про блокування політичних зустрічей комісії Україна – НАТО залишається чинним.
5 вересня 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні. Після цього відносини України і Угорщини погіршилися, оскільки остання висловила занепокоєння про майбутнє угорської меншини в Україні. Сіярто говорив, що буде блокувати зближення України з ЄС і НАТО, поки Київ не внесе змін у документ.
Ініціативу скерували на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня 2017 року. Києву запропонували внести зміни у 7-му статтю – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, які не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання у середній школі російською мовою. Комісія не наполягала на зміні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
14 лютого 2018 року Кабмін вніс у Верховну Раду законопроект, у якому запропонував продовжити перехідний період впровадження мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року.
