Кулеба: Вступ України в НАТО завжди був і буде політичним рішенням G

Вступ України в НАТО завжди буде політичним рішенням. Таку думку в інтерв'ю "ГОРДОН" висловив віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

"Мені однаково, хто і що думає на тему, вступить Україна в НАТО чи ні. Я знаю точно дві речі. По-перше, ми маємо впроваджувати стандарти НАТО, оскільки вони гарантують нам безпечну й ефективну державу. По-друге, вступ України в НАТО завжди був і буде політичним рішенням. Саме тому не варто так категорично стверджувати, що ми не будемо в Північноатлантичному альянсі. Політика – це мистецтво ймовірного, отже, ймовірним є день, коли ми станемо членами НАТО. Наше завдання як політиків – працювати над тим, щоб цей момент настав", – сказав він.

На запитання "Скільки є стандартів НАТО, скільки з них Україна вже виконала, а скільки – ще доведеться?" Кулеба відповів: "Немає жодної держави – члена НАТО, яка б відповідала всім стандартам Альянсу".

"Якщо не помиляюся, усього цих стандартів понад 2 тис. Серед них є базові, які необхідно обов'язково імплементувати будь-якій країні-претенденту. Але! Нашою точкою відліку є не так список стандартів (це занадто спрощений підхід), а річна національна програма. Усі чомусь забули, але 2008 року Україна подавала заявку на отримання плану дій щодо членства в НАТО. Точніше, коли на саміті НАТО в Бухаресті не вдалося дотиснути ПДЧ для України і Грузії. Згодом Альянс зробив дві речі. По-перше, чітко сказав: Україна і Грузія обов'язково стануть членами НАТО. По суті, це політичне зобов'язання, яке взяв на себе Альянс 2008-го", – підкреслив він.

Кулеба додав, що Україні дали інструмент – річну національну програму.

"Тоді не було політичної волі серйозно скористатися цим інструментом і проводити реальні реформи. А зараз ми наблизили програму до формату та змісту ПДЧ так, як це у принципі можливо. І воля для проведення необхідних реформ і в уряду, і у парламенту, і у президента є", – зазначив він.

Кулеба: У новому уряді України всі розуміють: мир із Росією можливий лише після повернення Криму. Читайте повну версію інтерв'ю

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

Згідно з Воєнною доктриною України, ухваленою 2015 року, поглиблення співробітництва з НАТО та досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО є пріоритетним завданням.

9 березня 2018 року в НАТО повідомили, що визнають за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

Згідно з результатами червневого опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг", вступ України в Альянс підтримує 53% громадян. У жовтні 54,4% респондентів, опитаних Центром Разумкова, висловилися проти ймовірної відмови від вступу в Альянс.