+1 Київ
Українські парламентарі добре розуміють, що скасування депутатської недоторканності є для них серйозною загрозою, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" юрист, експерт-кримінолог Анна Маляр.
"Українські політики стали заручниками власного популізму. Усі вони усвідомлюють, що для них небезпечно скасовувати депутатську недоторканність, але через те, що постійно обіцяють це виборцям, змушені тепер імітувати якусь діяльність у цьому питанні. Саме такий популізм призвів до високої соціальної напруги, унаслідок якої люди вийшли з протестом під Верховну Раду. Це результат не тільки популізму, а й відсутності чесної розмови депутатів зі своїми виборцями", – зазначила Маляр.
На її думку, депутати свідомо уникають голосування за скасування недоторканності.
"Сьогодні очевидно, що депутати не хочуть ухвалювати закон про скасування недоторканності і всіляко уникають будь-якої можливості за нього проголосувати. В Основному законі України зазначено: якщо вносяться зміни до Конституції, потрібно спочатку проголосувати звичайною більшістю – 226 голосами "за". Це й було зроблено у 2015 році щодо закону про скасування недоторканності. Потім мають дати свої висновки Конституційний Суд і Венеціанська комісія. Вони це вже зробили. Тобто всі необхідні процедури пройдені та залишився останній етап – підтримати законопроект 300 голосами. Зараз, коли люди вийшли на вулиці з вимогою зняття депутатської недоторканності, немає жодної проблеми винести це питання на голосування", – підкреслила юрист.
Друге коло, по якому пішов законопроект про скасування депутатської недоторканності, – це свідоме затягування часу
За її словами, у Верховній Раді немає необхідної кількості голосів для ухвалення законопроекту про скасування недоторканності.
"Очевидно, що в парламенті за цей законопроект немає 300 голосів. Але ж не було навіть спроб проголосувати! Більше того, 18 жовтня 2017 року комітет із питань правової політики і правосуддя рекомендував Верховній Раді зняти з розгляду законопроект 2015 року, щодо якого вже є висновки Конституційного Суду і рекомендації Венеційської комісії. А замість нього направити до Конституційного Суду два нові законопроекти про скасування недоторканності. Хоча насправді вся суть цих законопроектів зводиться до одного: зі ст. 80 Конституції України потрібно вилучити третю частину, яка і встановлює депутатський імунітет щодо притягнення до кримінальної відповідальності. Але друге коло, по якому пішов законопроект про зняття недоторканності, – це свідоме затягування часу. Адже такі зміни до Конституції приймають за кілька етапів протягом двох сесій. Отже, остаточне ухвалення цього законопроекту можливе не раніше наступної сесії аж у 2018 році", – заявила Маляр.
Вона вважає "компромісним" законопроект, поданий до парламенту президентом України Петром Порошенком.
"Законопроект, який нещодавно вніс Петро Порошенко щодо зняття депутатської недоторканності з 2020 року, – це своєрідний компроміс, який нібито має убезпечити депутатів: ви знімаєте недоторканність не із себе, а саме з депутатів наступної каденції. Але цей законопроект у будь-якому разі теж потребує 300 голосів "за". Крім того, дуже багато води втече до наступної сесії, коли можливе (за процедурою) остаточне голосування щодо внесення змін до Конституції в частині зняття депутатської недоторканності. Отже, ми отримали черговий доказ, що ніхто насправді не хоче знімати із себе недоторканність і всіляко затягує процедуру, попри вимоги протестувальників під Радою", – зазначила юрист.
На її думку, приділяючи увагу питанню скасування недоторканності, політики намагаються знизити соціальну напруженість у суспільстві.
"Нащо ж тоді президент і Верховна Рада роблять вигляд бурхливої діяльності навколо зняття депутатської недоторканності? Щоб знизити соціальну напругу в суспільстві. Вибачте, але натомість вони мають займатись зовсім іншими речами. Приміром, Венеціанська комісія висловила чіткі побоювання, що цілковите скасування імунітету з депутатів може становити загрозу для функціонування парламентаризму в Україні, може призвести до того, що парламентарії стануть керованими і голоси в Раді будуть збирати через відкриття кримінальних проваджень, отже, може відбутися узурпація впливу на парламент. Тобто Венеціанська комісія дала досить відвертий сигнал: ми не віримо українським судам, які не тільки корумповані, а й політизовані", – підкреслила Маляр.
У разі зняття недоторканності боюся, що парламентаріями будуть маніпулювати, шантажувати, відкривати проти них кримінальні провадження на рівному місці
За її словами, саме недоторканність нардепів не дала можливості екс-президенту України Віктору Януковичу повністю узурпувати владу в країні.
"Нагадаю, що до 2014 року саме депутатський імунітет убезпечив парламент від остаточної узурпації влади Януковичем. І якщо ми сьогодні незадоволені президентом, депутатами тощо, маємо розуміти: завтра до влади прийдуть інші люди і ще невідомо, як вони скористаються відсутністю імунітету в депутатів. Протестувальники вимагають же ці закони не на сьогодні, а на тривалу перспективу. З огляду на це, маємо усвідомлювати: основною проблемою України є не депутатська недоторканність, а абсолютна недовіра українським судам і правоохоронним органам. Отже, вимагаючи скасування депутатської недоторканності зараз, без реформування суду та правоохоронних органів, ми можемо зашкодити вільному волевиявленню депутатами їхньої позиції", – заявила юрист.
Вона виступила за збереження депутатської недоторканності.
"Саме тому я особисто за збереження і "політичного", і "кримінального" імунітету для депутатів, хоч усвідомлюю: частина наших нардепів іде до Верховної Ради, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Але в разі зняття недоторканності боюся, що парламентаріями будуть маніпулювати, шантажувати, відкривати проти них кримінальні провадження на пустому місці", – підкреслила Маляр.
На її думку, нардепам варто чесно визнати, що вони побоюються скасування недоторканності.
"Так, сьогодні є соціальна напруга між суспільством і владою довкола зняття депутатської недоторканності. Депутати впродовж 20 років "годуються" з цієї передвиборчої обіцянки і не наважуються вийти і чесно й щиро сказати суспільству: ми не можемо зняти із себе недоторканність, бо боїмося, що завтра на нас повідкривають кримінальні провадження і будуть шантажувати. Адже у разі зняття недоторканності той, хто має вплив на прокуратуру та інші правоохоронні органи, отримає автоматично і вплив на парламент. Та попри це, немає чесної відвертої розмови влади із суспільством, є тільки постійна політична гра. На жаль", – резюмувала юрист
17 жовтня біля будівлі Верховної Ради кілька політичних партій і громадських рухів розпочали всеукраїнську акцію на підтримку масштабної політичної реформи. Вимоги протестувальників – скасувати депутатську недоторканність, створити антикорупційний суд і внести зміни у виборче законодавство. Акція триває досі, активісти встановили наметове містечко.
За кілька годин до початку акції президент України Петро Порошенко зареєстрував законопроект про скасування депутатської недоторканності з 2020 року. Він пропонує скасувати норму, згідно з якою депутатів не можуть притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати без згоди парламенту.
На сайті Раді зареєстровано ще один законопроект про скасування недоторканності – №6773. Його ініціювало приблизно 150 нардепів. Законопроект передбачає виключення першої і третьої частин ст. 80 Конституції України, які гарантують недоторканність нардепів.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій сподівається, що 19 жовтня Рада візьметься до розгляду питань про зняття депутатської недоторканності.
