Ми спокійно відправляємо помирати на війну російськомовних, але не дозволяємо говорити російською продавцям – голова "Громадської сили" Краснов

Ухвалення мовного закону посилить напругу у суспільстві й створить Україні додатковий бар'єр на шляху повернення Криму і Донбасу, заявив в ефірі телеканала NewsOne лідер партії "Громадська сила" Загід Краснов.

"Я вважаю, що такі стратегічні питання для нашої країни, як вступ до НАТО, Євросоюзу, питання релігії та мови, необхідно вирішувати у мирний час, коли немає розколу суспільства чи загрози такого розколу. І такі питання має вирішувати сам народ на референдумі, – сказав політик. – Щодо мовного закону у мене виникає низка запитань, головне з яких – куди ми йдемо? Якщо ми рухаємося у бік Європи, то там багато мов. Наприклад, у Бельгії кілька державних мов. В Іспанії – одна, але є чотири регіональні мови. Коли хтось наводить приклад Німеччини чи Франції, де лише одна державна мова, то слід враховувати, що там немає і представників іншої нації у кількості понад 10%. Там переважна кількість населення належить до титульної нації. В Україні 17% етнічних росіян".

Краснов переконаний, що повернення Криму і Донбасу не вигідне владі.

"У нас є завдання повернути Крим і Донбас? Я впевнений, що так. Але чи зможемо ми це зробити з ухваленням цього закону? Я впевнений, що ні. У мене взагалі складається враження, що чинна влада робить усе, ухвалюючи такі закони, щоби Крим і Донбас не повернулися. Це інстинкт самозбереження цієї влади. Тому що їй не вигідно, щоб повернувся той електорат, який її не підтримує, – зазначив він. – З одного боку, ми не дозволяємо продавцю в магазині розмовляти російською, але з іншого боку, абсолютно спокійно відправляємо на війну помирати за Україну тих, хто говорить російською. Хіба це справедливо? Влаштовуймо тоді іспит на знання української і тим, кому даємо зброю і відправляємо на схід".

Політик уважає, що державною має бути одна мова, але українізувати суспільство насильно не можна.

"Якщо мене запитати, чи має бути одна державна мова, то я скажу – так. Але робити це треба не примусом, а через програму українізації суспільства, пропаганду української мови. А ті кроки, які зараз роблять у цьому напрямку через ухвалення мовного закону, лише посилюють напругу в суспільстві. Це не мудро і не своєчасно", – підкреслив лідер "Громадської сили".

Із 2012 року в Україні діяв закон "Про засади державної мовної політики", авторами якого були нардепи Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов. Документ передбачав, зокрема, можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Противники закону підкреслювали, що документ посилював позиції російської мови у східних регіонах країни.

28 лютого 2018 року Конституційний Суд України постановив, що ухвалення закону Колесніченка – Ківалова не відповідало процедурі розгляду законопроектів Верховною Радою.

4 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. Проект пропонує зробити складання іспиту з української мови обов'язковою умовою для набуття громадянства, зобов'язати всі друковані ЗМІ випускати українськомовну версію, а також ввести кримінальну відповідальність за публічне приниження державної мови.