Спроба скасувати в Україні так званий закон Колесніченка–Ківалова про засади мовної політики була причиною анексії Криму. Про це на брифінгу 7 березня заявила офіційний представник міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова, яку цитує сайт відомства.
"Народ Криму вирішив возз'єднатися з Росією. Усі дії радикалів і тих політичних сил, за якими вони стояли, їхня спроба змінити цей закон у 2014 році якраз стали тим самим пусковим механізмом. Тоді Крим об'єднався з Росією, а акції протесту на південному сході й півдні України переросли у громадянську війну", – сказала вона.
За словами речника МЗС РФ, "радикал-націоналістам на Україні цей закон заважає".
"Вони прямо кажуть, що він заважає їм насаджувати у країні тотальну українізацію, без урахування наявності людей різних національностей, які просто за фактом свого народження розмовляють однією чи кількома мовами. Звісно, цей закон заважав радикал-націоналістам будувати моноетнічну унітарну державу", – заявила Захарова.
Вона вважає, що Конституційний суд України (КСУ), який визнав, що закон ухвалили з порушеннями процедури, "явно почав підігравати" націоналістам.
Верховна Рада України ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики", авторами якого були нардепи Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, 3 липня 2012 року. Документ набув чинності в серпні того самого року і передбачав, зокрема, можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Противники закону підкреслювали, що документ посилював позиції російської мови у східних регіонах країни.
У лютому 2014 року, відразу після перемоги Євромайдану, Рада скасувала закон Ківалова–Колесніченка, однак в.о. президента України Олександр Турчинов заявив, що не буде підписувати рішення парламенту.
У липні 2014 року 57 народних депутатів передали подання щодо конституційності закону в Конституційний Суд, 10 жовтня того самого року було відкрито провадження, у листопаді 2016 року суд розпочав розгляд подання нардепів.
14 грудня 2016 року КСУ завершив розгляд справи у відкритому слуханні і перейшов до закритої частини засідання.
28 лютого 2018 року Конституційний Суд України постановив, що ухвалення закону Колесніченка–Ківалова не відповідало процедурі розгляду законопроектів Верховною Радою.
У рішенні, зокрема, ідеться, що законопроект №9073, який розглядали у другому читанні, не мав порівняльної таблиці та висновку комітету, до порядку денного його внесли без повної назви, реєстраційного номера, редакції та ініціаторів внесення.
Окрім того, проект проголосували без обговорення у другому читанні, не розглядали поправок і пропозицій народних депутатів, а саме голосування відбувалося з "фізичним перешкоджанням" і з використанням карток депутатів, які були відсутніми в залі засідань.