+2 Київ
Більшість законів, які ухвалює Верховна Рада, можуть визнати неконституційною точно так само, як це сталося з так званим законом Ківалова–Колесніченка про основи державної мовної політики. Про це у Facebook заявив позафракційний народний депутат Борислав Береза.
"Закон визнано неконституційним у зв'язку з порушенням процедури його ухвалення. Ви зрозуміли? У зв'язку з порушенням процедури його ухвалення! Це причина визнати неконституційними 90% законів, ухвалених із 2014-го року. Хлопці, це шах і мат. Продовжуємо кнопкодавити, 20 разів переголосовувати, ухвалювати закони, коли в залі менше як 226 депутатів і всіляко порушувати процедуру? Ну, удачі, тимчасовці", – написав він.
На думку Берези, рішення Конституційного Суду України (КСУ) щодо цього є "топовою новиною всієї Верховної Ради VIII скликання".
У лютому 2014 року, відразу після перемоги Євромайдану, Рада скасувала закон Ківалова–Колесніченка, однак в.о. президента України Олександр Турчинов заявив, що не буде підписувати рішення парламенту.
У липні 2014 року 57 народних депутатів внесли подання щодо конституційності закону до Конституційного Суду, 10 жовтня того самого року було відкрито провадження, у листопаді 2016 року суд почав розгляд подання нардепів.
14 грудня 2016 року КСУ завершив розгляд справи у відкритому слуханні і перейшов до закритої частини засідання.
28 лютого 2018 року Конституційний Суд України постановив, що ухвалення закону Ківалова–Колесніченка не відповідало процедурі розгляду законопроектів Верховною Радою.
У рішенні, зокрема, ідеться, що законопроект №9073, який розглядали у другому читанні, не мав порівняльної таблиці та висновку комітету, до порядку денного його внесли без повної назви, реєстраційного номера, редакції та ініціаторів внесення.
Окрім того, проект проголосували без обговорення у другому читанні, не розглядали поправок і пропозицій народних депутатів, а саме голосування відбувалося з "фізичним перешкоджанням" і з використанням карток депутатів, яких не було в залі засідань.
