$41.44 €43.85
menu closed
menu open
weather +2 Київ
languages

Міклош розкритикував закон про держслужбу

Міклош розкритикував закон про держслужбу Міклош: Чому найуспішніші реформи провели у країнах Балтії? Тому що там прийшли нові, молоді люди на посади міністрів
Фото: kmu.gov.ua

За словами глави стратегічної групи радників щодо підтримки реформ в Україні, колишнього віце-прем'єра Словаччини Івана Міклоша, закон про держслужбу, ухвалений Верховною Радою у грудні 2015 року, готувався на основі досвіду розвинених країн, де важливо, аби співробітники міністерств мали інституційну пам'ять, однак у випадку з Україною це шкідливо.

Закон про держслужбу, який дає старт реформі системи державного управління в Україні, є "не дуже добрим", сказав глава стратегічної групи радників щодо підтримки реформ в Україні, колишній віце-прем'єр Словаччини Іван Міклош в інтерв'ю "Українським новинам".

"Була введена система держсекретарів. Цим законом хотіли домогтися стабілізації кадрів, однак я думаю, що потрібно було домагатися не стабілізації, а заміни кадрів. Закон готувався на основі досвіду розвинених країн, де важливо, аби співробітники міністерств мали інституційну пам'ять. У випадку з Україною це шкідливо. Я не кажу про всіх людей. Але коли є бюрократія, ефективність роботи низька, високий рівень регуляції, то в цьому разі треба не тільки проводити податкову реформу та інші, треба змінювати людей у міністерствах, аби приходили нові люди, освічені, які б могли працювати за новими правилами", – зазначив він.

Міклош додав, що багатьох людей потрібно було звільнити й набрати нових.

"За цим законом складно знизити число співробітників. І ось тому нині ухвалили рішення запросити нових, які зможуть працювати в умовах проведених реформ. Це покращить роботу міністерств і уряду загалом. Реформи – це зміни, і дуже важко проводити такі зміни з людьми, які довго працювали в колишніх умовах. Вони просто не хочуть змін", – сказав голова групи радників.

Він підкреслив, що наразі в Україні не потрібно змінювати відразу всіх співробітників міністерств. За словами Міклоша, спочатку потрібно замінити людей "на найбільш важливих посадах" і потім дати їм змогу визначати, які зміни треба провести серед підлеглих.

"Чому найуспішніші реформи провели у країнах Балтії? Тому що там прийшли нові, молоді люди на посади міністрів. Вони хотіли змін і не звикли й не хотіли робити так, як робилося раніше", – заявив він.

Новий закон "Про держслужбу" Верховна Рада ухвалила 10 грудня 2015 року. 18 грудня його підписав голова парламенту Володимир Гройсман, а 31 грудня – президент Петро Порошенко.

Ухвалення документа було однією з умов виконання Києвом угоди про фінансування контракту для України щодо розвитку держави, підписаного 13 травня 2014 року у Брюсселі.

Закон передбачає конкурсний порядок прийому на держслужбу та визначає порядок його проведення. Водночас вакантні посади, на які не оголошували конкурсу, підлягають скороченню. Серед вимог до держслужбовців – володіння державною мовою та наявність відповідного досвіду роботи.

4 вересня 2017 року в Україні має початися конкурс на посади в 10 міністерствах, що підлягають реформуванню. ЄС планує надати €100 млн на реформу держуправління у 2017–2020 роках.

Очікують, що відібрані внаслідок конкурсу фахівці, керівники груп і директоратів матимуть заробітну плату в розмірі 30 – 60 тис. грн (уже з вирахуванням податків). Загалом планують набрати приблизно тисячу "фахівців із реформ".