+5 Київ
У 1996 році екс-прем'єр України Павло Лазаренко безуспішно просив головного редактора тижневика "Дзеркало тижня" Юлію Мостову попрацювати над його іміджем і викупив частку в її виданні, розповіла Мостова в ефірі програми "В гостях у Дмитра Гордона".
"Лазаренко попросив, щоб я зайнялася його іміджем. Я сказала: "Павле Івановичу, вибачте, а які ваші плани?" Це був 96-й рік, він відповів: "Ну, я хочу бути два строки прем'єром, а потім – президентом"... Я кажу: "Насправді це нереальна історія. Для того, щоб залишитися хоча б на один строк прем'єрства, потрібно почати з людьми ділитися". На що він дав чесну відповідь: "Я почну ділитися тоді, коли все стане моїм". А я сказала: "У труні кишень немає"... Він каже: "Я вам пропоную мільйон доларів". Шалені на той час гроші", – повідомила вона.
Мостова зазначила, що колишній прем'єр пропонував їй гроші тільки за роботу над його іміджем.
"Я йому: "Ні, я не каменяр. Імідж – це коли треба пензликом, а від вас потрібно відсікати брили холостої породи, тому я цим займатися не буду"... Він потім купив 40% "Дзеркала тижня" у Юрія Орлікова, як я дізналася, але це йому нічим не допомогло", – додала вона.
За словами журналістки, вона мала довгу і відверту розмову з Лазаренком у літаку.
"Йому просто треба було комусь виговоритися, і це виявилася я. Ми летіли з Єгипту – Юра Орліков, наш видавець, попросив: "Ну злітай із ним". Тому що Павло Іванович купив 40% газети, а жодного матеріалу надрукувати не може, оскільки в редакції сидить собача Мостова, яка нічого не пропускає!.. Коли ми поверталися назад, із Павлом Івановичем дуже довго говорили. Ду-у-уже довго! Однак це ні до чого не привело", – підсумувала вона.
Мостова: Найвища посада мого інформатора – президент України. Читайте повний текст інтерв'ю
Лазаренко був прем'єр-міністром України у 1996–1997 роках. Після конфлікту із президентом Леонідом Кучмою пішов в опозицію, а з початком кримінального розслідування втік за кордон.
У 1999 році його затримали в Нью-Йорку під час спроби перетнути кордон за підробленим паспортом. У США Лазаренка обвинувачували у відмиванні грошей, отриманих незаконним шляхом і переведених на закордонні рахунки у 1994–1999 роках. У серпні 2006 року його засудив суд у Каліфорнії до дев'яти років тюремного ув'язнення і штрафу $10 млн. 1 листопада 2012 року вийшов з американської в'язниці Terminal Island на волю.
На етапі конфіскації майна на кошти Лазаренка претендувало багато сторін, зокрема сам український екс-прем'єр, а також російська компанія "Газпром" і банк EuroFed, який заснував Лазаренко в острівній державі Антигуа. Банк погодився укласти мирову з урядом США і зняв свої претензії на більшу частину грошей.
У листопаді 2014 року суд у Вашингтоні схвалив угоду, за якою $100 млн на офшорних рахунках Лазаренка розділили між банком на Антигуа і скарбницею США. У підсумку рахунки острівного банку поповнилися на $25 млн, а рахунки уряду США – на $75 млн.
У лютому 2018 року в ГПУ заявили, що переговори про розподіл інших конфіскованих активів почнуться після завершення у США суду над Лазаренком.
