+2 Київ
Міністерка освіти і науки України Ганна Новосад і міністр закордонних справ України Вадим Пристайко 7 лютого обговорили з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сіярто український закон про освіту. Про це повідомила пресслужба Міносвіти України.
"Основний лейтмотив цієї зустрічі – ми закриваємо політичні дискусії щодо мовного питання для шкіл із мовою навчання нацменшин і зосереджуємося на роботі з учителями та методистами. Для нас це дуже важливо, адже основна ціль – щоб усі українські діти, незалежно від їхнього етнічного походження, на високому рівні володіли державною мовою. Водночас ми поважаємо конституційне право кожної дитини вивчати та навчатися рідною мовою. Зараз наша дискусія має бути сконцентрована навколо підвищення якості навчання. Для цього ми стимулюємо професійний розвиток учителів, робимо пришкільні табори та запроваджуємо сучасні методики у роботу шкіл", – сказала міністерка.
У пресслужбі зазначили, що Сіярто заявив про готовність Угорщини підтримати вдосконалення вивчення української мови як державної і розроблення методик для вивчення української мови нацменшинами.
"Допомогти учням угорського походження зберегти знання рідної мови та переконатися, що вони знають рідну мову. Ці дві речі не виключають одна одну. Ми матимемо діалог щодо методології з професіоналами для вдосконалення стандартів вивчення української мови як державної. Угорщина готова підтримати цю ініціативу", – сказав він.
Сіярто запропонував українській стороні дві ініціативи: вирівняти угорську мову з мовою корінного народу; збільшити кількість годин на вивчення української мови, але не завдяки іншим предметам, а завдяки збільшенню годин на предмет "Українська мова".
Новосад відповіла, що питання визнання угорської нацменшини корінним народом зараз не варто порушувати.
"Корінні народи у нас чітко визначені в законодавстві. Потрібно розуміти, що зміна переліку країн порушить основні закладені принципи. Корінними народами наразі розглядаються ті, що не мають іншої держави, окрім України, яка відстоює розвиток їхньої культурної і мовної спадщини. Угорська мова під цей принцип не підпадає", – сказала міністерка.
Що стосується другого речення Сіярто, то, за її словами, є чіткі норми навантаження для учнів.
"Якщо ми збільшимо його – це вже загроза для здоров'я дітей. Цю межу ми точно переходити не будемо. Зараз ми маємо закон "Про повну загальну середню освіту", який, з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, виписав збалансовану систему, за якою поступово відбувається збільшення відсотка предметів, що викладаються українською. Які предмети вивчати державною – рішення школи. Це оптимальний варіант", – сказала Новосад.
Вона підкреслила, що Україна виконала рекомендації Венеціанської комісії.
"Далі – системний діалог з освітянами. Для цього вже в лютому фахівці міністерства проведуть зустріч на Закарпатті для обговорення з педагогами положень проєкту Держстандарту базової освіти", – додала глава міністерства.
У вересні 2017 року Рада ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, розширив використання державної мови в шкільному навчанні. Він набув чинності 28 вересня 2017 року.
6 жовтня 2017 року 48 народних депутатів внесли у суд подання щодо конституційності закону "Про освіту". Конституційний Суд у 2019 році визнав мовну статтю закону такою, що відповідає Конституції.
Після ухвалення закону Угорщина, Румунія і низка інших країн висловили занепокоєння майбутнім національних меншин в Україні. Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня. Києву запропонували внести зміни у 7-му статтю – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою. Комісія не наполягала на зміні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".
Для врегулювання ситуації з Угорщиною Київ запропонував продовжити термін імплементації мовної статті до 2023 року (ухвалений закон передбачає, що вона набуде чинності у 2020-му). 15 лютого 2018 року в парламент внесли відповідний законопроєкт, але Рада його не розглянула, а в серпні 2019 року документ відкликали.
У законі "Про функціонування української мови як державної", ухваленому Радою у квітні 2019 року, передбачено, що положення мовної статті закону про освіту має бути імплементовано у 2023 році.
У січні 2020 року Новосад заявила, що Міністерство освіти і науки України виконало всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".
