+3 Київ
Перших вироків за дрібними справами від Вищого антикорупційного суду України (ВАКС), який 11 квітня офіційно почав свою роботу, можна очікувати до кінця літа цього року, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" юрист, експерт антикорупційної групи "Реанімаційний пакет реформ" Олександр Лємєнов.
"Щоб судді антикорупційного суду розпочали виконувати обов'язки, має повноцінно запрацювати апарат, канцелярія. Мають розпочати розгляд справ по суті. Для цього необхідне облаштоване приміщення. Це ж не просто орган виконавчої влади. Важливо правильно облаштувати місце роботи цих суддів. З огляду на нинішні умови, думаю, вони повноцінно розпочнуть виконувати роботу не раніше ніж на початку червня. У найкращому разі – наприкінці травня. Я не чекаю, що вже завтра вони почнуть розгляд справ. Тобто це не той випадок, коли людей призначили – і вперед. Коли будуть перші результати їхньої роботи? Кожен судовий процес – індивідуальний. Він може, наприклад, тривати місяць. Усе залежить від частоти судових засідань. Якщо говорити про дрібні корупційні справи, то перших вироків можна очікувати вже наприкінці літа", – зазначив Лємєнов.
На його думку, у 2019 році ВАКС навряд чи встигне ухвалити вирок хоча б за однією серйозною корупційною справою.
"Що стосується серйозних кейсів, то тут, звичайно, складніше. Наприклад, у справі [колишнього керівника Державної фіскальної служби України Романа] Насірова в обвинувальному акті прокуратури приблизно 600 сторінок. Це ж треба прочитати, розглянути тощо. Там маса свідків. Тому я сумніваюся, що за серйозними справами антикорупційний суд ухвалить якесь рішення до кінця цього року. До того ж не забувайте, що більше немає статті про незаконне збагачення. І багато справ тепер закрито, а вони ж були більш-менш нескладними. Тобто за ними можна було одержати конкретні результати. Однак президент руками Конституційного Суду позбавив можливості притягати до відповідальності людей за незаконне збагачення. Тепер треба ухвалювати нове законодавство. Але поки це не вважають кримінальним злочином. Тому деякі провадження перекваліфікують. Інша річ, що за недостовірні дані в декларації дають два-три роки, а за незаконне збагачення могли б дати до 10 років", – заявив співрозмовник.
За його словами, ефективність роботи антикорупційного суду багато в чому залежатиме від позиції керівництва країни.
"Ще один момент – не варто дуже багато очікувати від цього суду, завищувати планку і зачаровуватися. Щоб потім не настало розчарування. Усіх усе одно не посадять. Мета створення Вищого антикорупційного суду – це забезпечення незалежного правосуддя в межах топ-корупції: якщо людина вчинила злочин – її відправляють у в'язницю. Добором суддів влада, звичайно, незадоволена. Тому що під час цього конкурсу був додатковий фільтр в особі громадської ради міжнародних експертів, які відсіяли майже всіх недоброчесних кандидатів. Є питання щодо кількох суддів, але загалом конкурс був успішним. Але знову ж, це не гарантує масових посадок корупціонерів. Усе залежить від того, яким буде політичний імпульс зверху", – резюмував Лємєнов.
Закон про створення Вищого антикорупційного суду України було ухвалено в червні 2018 року. Конкурс на 27 посад у новому суді і на 12 посад у його апеляційній палаті було оголошено 2 серпня. Документи подало 342 юристи. До іспитів було допущено 270. Із них 113 осіб успішно склали іспит.
9 січня 2019 року експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська повідомляла, що представники громадських організацій виявили 55 недобросовісних претендентів у списку 113 кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Після інтерв'ю, які проводили міжнародні експерти, залишився 71 кандидат.
6 березня Вища кваліфікаційна комісія суддів вибрала за рейтингом 27 кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду і 12 – на посади суддів апеляційної палати.
18 березня прес-служба організації Transparency International Ukraine повідомила, що семеро із 35 кандидатів, яких Вища рада правосуддя подасть на затвердження президенту України Петрові Порошенку для роботи у Вищому антикорупційному суді й апеляційній палаті цього суду, були у списку "55 недостойних" претендентів, який склали громадські організації.
Цього дня Вища рада правосуддя ухвалила рішення внести подання президентові про призначення 25 суддів на посади суддів Вищого антикорупційного суду та 10 суддів апеляційної палати цього суду. Водночас Вища рада правосуддя ухвалила рішення відкласти до 28 березня розгляд питання про внесення подання про призначення Сергія Боднаря та Володимира Цікала в апеляційну палату Вищого антикорупційного суду, а Маркіяна Галабали та Євгена Крука – на посади суддів ВАКС.
28 березня Вища рада правосуддя подала президенту кандидатури суддів Галабали, Крука і Боднаря. Цікало відкликав свою заяву про участь у конкурсі.
Отже, у ВАКС розпочинає роботу 27 суддів, в апеляційній палаті – 11.
11 квітня 38 суддів антикорупційного суду склали присягу.
