+3 Київ
За мовний закон сьогодні в парламенті голосували з порушенням конституційної процедури, а саме вимоги ст. 84 голосувати особисто, заявила у Facebook політичний консультант, директор консалтингової компанії "Партія влади / RPGR Consulting" Олена Дяченко.
"Це підстава для подання в Конституційний Суд про визнання його неконституційним. Нагадаю, попередній мовний закон Колесніченка – Ківалова рік тому КСУ скасував саме через порушення процедури голосування, а не по суті. На моєму відео – фракція "Воля народу" допомагає встановити демократію і голосує за відсутніх. Зробімо цю колаборацію відомою", – написала політолог.
25 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні й у цілому законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. "За" проголосувало 278 депутатів Верховної Ради. Документ ухвалили з поправками, озвученими нардепом від "Народного фронту", головою парламентського комітету з питань культури і духовності Миколою Княжицьким під стенограму. Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко повідомляла, що загалом депутати мали розглянути 2082 правки.
4 жовтня 2018 року Верховна Рада ухвалила цей законопроект у першому читанні.
У документі зазначено, що єдина державна офіційна мова в Україні – українська, а "спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння і ворожнечу і є такими, що спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу". У законопроекті визначено коло осіб, зобов'язаних вільно володіти державною мовою.
Верховна Рада України ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики", авторами якого були нардепи Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, 3 липня 2012 року. У липні 2014 року 57 народних депутатів внесли подання щодо конституційності закону в Конституційний Суд, 28 лютого 2018 року його було визнано неконституційним.
