Політолог Голобуцький: Скасування формули "Роттердам плюс" вибиває з рук передвиборчі козирі в цілої групи політиків

Скасування формули "Роттердам плюс" під час визначення ціни на електроенергію порушить передвиборчі плани деяких українських політиків, пише на своїй сторінці у Facebook заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

"Скасування формули "Роттердам плюс" вибиває з рук передвиборчі козирі в цілої групи політиків. "Роттердам плюс" скасовують. І не тому, що формула погана – насправді вона нічим не відрізняється від формули, яка діє у сфері газу на вимогу МВФ, тієї самої "Дюссельдорф плюс". Та сама ціна європейського хаба плюс логістичні витрати. Скасовують тому, що на заміну їй запроваджують вільний ринок електроенергії. Так працює енергетика в Європі, цього від України чекають західні партнери, так зазначено в ухваленому законі "Про ринок електричної енергії", – зазначив експерт.

Політики, які зробили ставку на критику формули, після рішення Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), опиняться у складній ситуації, вважає Голобуцький.

"Тільки от панам [нардепу від БПП Сергію] Лещенку й іншим, хто на "роттердамській зраді" зробив собі ім'я, що робити? Вибори у жовтні 2019-го, а ринок електроенергії буде запущено вже в липні. Вони могли б, звісно, скасування формули собі на піджак як орден повісити та тріщати про те, що це саме їхня героїчна заслуга. Якби не те, що зі скасуванням "Роттердам плюс" та запровадженням вільного ринку тарифи для всіх груп споживачів істотно зростуть, надто для населення. І, власне, населення таку "заслугу" може, м'яко кажучи, не оцінити", – пояснив він.

Як передвиборчу риторику противники "Роттердам плюс" тепер могли б критикувати не "корупційну формулу", а "антинародний ринок", припускає він.

"Але й цього, найімовірніше, не робитимуть – західні донори можуть не зрозуміти, а більше цим добродіям спертися немає на кого. Хіба що на [бізнесменів Ігоря] Коломойського та [Віктора] Пінчука як найбільших промислових споживачів електроенергії. Їм що "Роттердам плюс", що конкурентний європейський ринок – більмо на оці. Їм би тарифи подешевше, і байдуже як", – вважає Голобуцький.

Формулу ціноутворення на електроенергію "Роттердам плюс" може бути скасовано після засідання НКРЕКП, призначеного на 23 серпня, проект постанови оприлюднено на офіційному сайті комісії.

Глава відомства Оксана Кривенко підтвердила, що на засіданні відомства 23 серпня планують визнати такими, що втратили чинність, низку документів, зокрема правила формування тарифів на ринку електроенергії.

13 квітня Верховна Рада підтримала закон про ринок електроенергії. Він передбачає впровадження нової конкурентної моделі ринку і норми Третього енергетичного пакета ЄС, зокрема в питанні розділення компаній за напрямками розподілу та передання електроенергії.

У 2016 році НКРЕКП затвердила методику розрахунку гуртової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" включає ціну вугілля для виробництва електроенергії, засновану на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен), плюс доправлення в український порт.

В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв: у разі постачання природного газу діє формула "Дюссельдорф плюс" (ціна хаба NCG + доправлення до хаба в Словаччині + доправлення в Україну), для нафти використовують котирування "Platts плюс премія".