$39.39 €42.33
menu closed
menu open
weather +14 Київ

Порошенко про мову освіти: Ми не повинні бути пасивними "почекунами"

Порошенко про мову освіти: Ми не повинні бути пасивними "почекунами" Порошенко: Міністерство освіти вже звернулося за моїм дорученням до Ради Європи, Венеціанської комісії
Фото: EPA

Новий закон "Про освіту" має не віддалити Україну від Європи, а, навпаки, наблизити, заявив президент Петро Порошенко. За його словами, не тільки Київ повинен слухати європейських партнерів, але і Європа повинна чути Українську державу.

Президент України Петро Порошенко закликав міністра освіти і науки Лілію Гриневич активно захищати бачення Україною мовних норм у законі "Про освіту". Про це він заявив на зустрічі з педагогами 28 вересня в Києві. Виступ глави держави транслював телеканал "112 Україна".

"Наскільки я розумію, Міністерство освіти вже звернулося за моїм дорученням до Ради Європи, Венеціанської комісії. Я б дуже просив пані міністра, щоб ми не були пасивними "почекунами", а активно захищали своє бачення обов'язкових гарантій прав національних меншин", – сказав Порошенко.

Він додав, що для роз'яснення своєї позиції європейським партнерам Україні необхідно докласти зусиль. "Необхідно довести їм і всім європейським структурам, що мовна стаття українського освітнього закону повністю відповідає європейським практикам. І дуже важливо, щоб у цій дискусії ми чули одне одного: ми їх, але й вони обов'язково – нас", – підкреслив президент.

Глава держави додав, що закон "Про освіту" має не віддалити Україну від Європи, а наблизити.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту", 28 вересня закон набув чинності.

Документом уведено 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширено використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі вже висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція.

У міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

Міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов. За його словами, знання державної мови – це питання національної безпеки.

Прес-секретар високого представника ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріки Могеріні Майя Косьянчич заявила, що владі України слід якомога швидше звернутися до Ради Європи по експертний висновок щодо нового закону "Про освіту", розділ якого про мову освіти викликав критику.