Правоохоронцям в Україні полегшили доступ до банківської таємниці

Національний банк змінив порядок розкриття банківської таємниці, ідеться в повідомленні пресслужби регулятора від 3 лютого.

Порядок узгодили з нормами закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", який Верховна Рада ухвалила 31 жовтня 2019 року.

"Державні органи, визначені в п. 3, 3-1 і 3-2 ч. 1 ст. 62 закону України "Про банки і банківську діяльність", можуть отримати за письмовим запитом без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть якщо їхні рахунки відкриті в інших банках", – повідомила пресслужба НБУ.

У переліку державних органів, які уповноважені надсилати письмові запити щодо банківських рахунків, – Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національна поліція, Національне антикорупційне бюро, Антимонопольний комітет України й органи прокуратури України.

Згідно з п. 3 ч. 1, правоохоронці мають подавати запити щодо юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців стосовно операцій щодо їхніх рахунків за конкретний період часу.

П. 3-1 передбачає, що органам прокуратури, ДБР і НАБУ за письмовою вимогою має бути надано інформацію стосовно операцій щодо рахунків юридичної особи, фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів зі справ, пов'язаних із виявленням необґрунтованих активів.

У п. 3-2 зазначено, що НАБУ може одержувати відомості про банківську таємницю в межах своєї компетенції у справах про виявлення необґрунтованих активів і під час збору доказів їхньої необґрунтованості – про рахунки, вклади, угодах, операціях щодо рахунків чи без відкриття рахунків юридичної особи, фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.

Банку заборонено надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їхні імена вказано у документах, угодах та операціях клієнта, окрім випадків, коли інформацію надають правоохоронцям відповідно до вимог пунктів 3, 3-1 і 3-2 ч. 1 ст. 62, уточнили законодавці.