+3 Київ
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) відкрила чотири кримінальні провадження щодо правомірності дій екс-президента Петра Порошенка та посадових осіб у сфері енергетики. Про це 22 травня повідомила прес-служба САП у Facebook.
Матеріали було занесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань після зустрічі глави САП Назара Холодницкого з колишнім народним депутатом та екс-головою правління компанії "Енергомережа" Дмитром Крючковим.
Перше досудове розслідування розпочато за фактом існування можливої злочинної схеми в ПАТ "Центренерго" та Фонді державного майна України. На думку Крючкова, в органах правління та наглядової ради "Центренерго" незаконно розподілили головні посади з метою розкрадання коштів компанії, контрольний пакет акцій якої належить державі.
"Як стверджує заявник, спільні дії зазначеної групи осіб координувалися народним депутатом Ігорем Кононенком і колишнім президентом України", – ідеться в повідомленні прокуратури.
Друге провадження стосується закупівлі вугілля посадовими особами "Центренерго" за завищеною вартістю на загальну суму приблизно 170 млн грн.
Третє кримінальне провадження почали за фактом можливого незаконного заволодіння майном та коштами ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС" і ПАТ "Укргідроенерго". Розмір завданої шкоди може перевищувати 2,2 млрд грн.
Четверту справу будуть розслідувати за фактом можливого зловживання службовим становищем посадовими особами ПАТ "Черкасиобленерго" і ПАТ "Азот". За даними Крючкова, ці підприємства уклали неправомірну мирову угоду про розстрочення заборгованості на загальну суму 1,276 млрд грн і її виплату частинами в період із квітня 2019 року до березня 2027 року. Заявник вважає, що умови угоди зумисно сформульовано так, що її фактично не може бути виконано через зміни моделі ринку електроенергії України з 1 липня 2019 року, припинення використання рахунків зі спеціальним режимом і припинення діяльності обленерго як постачальника електроенергії.
"Окрім того, графік погашення заборгованості складено таким чином, що у перші чотири роки вона підлягає погашенню лише на суму 4,7 млн грн на місяць, а інфляційні втрати підлягають виплаті у 2027 році", – вказали у прес-службі.
В Україні Крючкова називають організатором схеми, за допомогою якої компанії "Запоріжжяобленерго" та державному підприємству "Енергоринок" було завдано збитків на загальну суму понад 346 млн грн. За даними Національного антикорупційного бюро, протягом 2015–2016 років компанія "Енергомережа", яку очолював Крючков, уклала договори про відступлення права вимоги боргу за електроенергію, яку "Запоріжжяобленерго" постачало низці промислових підприємств. Унаслідок цього гроші за спожиту електрику не надходили не ДП "Енергоринок" та "Запоріжжяобленерго", а "Енергомережі".
У розслідуванні "Радіо Свобода", опублікованому в березні 2019 року, ішлося, що Крючков не діяв одноосібно. Журналісти опублікували записи телефонних розмов екс-нардепа з депутатом Ради від Блоку Петра Порошенка Кононенком і бізнесменами братами Григорієм та Ігорем Суркісами; записи свідчать, що Кононенко, імовірно, причетний до корупційних схем в енергетиці.
Після допиту в НАБУ Кононенко 25 квітня заявив, що подасть у суд на "Радіо Свобода" за публікацію неперевіреної інформації.
Крючков прилетів в Україну 15 квітня.
У суді він заявив, що провадження щодо нього було відкрито за дорученням тодішнього президента України Порошенка.
17 квітня суд узяв Крючкова під арешт із можливістю внесення 7,11 млн грн застави, тоді як прокуратура вимагала визначити суму застави на рівні 346 млн грн. 19 квітня його адвокат вніс заставу, і 22 квітня Крючков вийшов із СІЗО.
Повноваження президента Порошенка минули 20 травня.
