САП зареєструвала провадження проти Ситника через ділянку в Криму

Спеціалізована антикорупційна прокуратура зареєструвала кримінальне провадження про декларування недостовірної інформації директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником. Про це "Українській правді" повідомив заступник керівника САП Максим Грищук.

"Ми по факту зареєстрували, але ми не можемо розслідувати, ми визначили підслідність за Національною поліцією", – зазначив він.

За словами Грищука, САП не може розслідувати справу через конфлікт інтересів.

Провадження зареєстровано за заявою депутата Верховної Ради України від "Народного фронту" Максима Полякова. Він оприлюднив у Facebook відповідь прокуратури, у якій ідеться про відкриття справи.

Поляков стверджує, що його заява стосувалася "порушення вимог законодавства директором НАБУ Ситником та членами його сім'ї, які здійснили майнову оборудку в окупованому Криму".

У прокуратурі підтвердили, що провадження стосується саме ділянки в Криму.

Раніше Окружний адміністративний суд Києва повідомляв, що на Ситника подали в суд через його декларацію та кримську ділянку.

8 листопада суд відкрив провадження за позовом юридичної компанії "Студія права".

За даними українського журналіста Сергія Іванова, дружина директора Антикорупційного бюро України Артема Ситника продала ділянку в окупованому Севастополі, перед цим зареєструвавши право власності на неї за російськими законами, що заборонено законодавством України.

"У декларації директора НАБУ Артема Ситника за 2017 рік не відображено відчуження земельної ділянки його дружиною, що може свідчити про наявність у його діях злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, тобто декларування недостовірної інформації", – додав він і опублікував копію договору про купівлю-продаж.

Національне антикорупційне бюро було створено в Україні 16 квітня 2015 року. Того самого дня його очолив Ситник.

Поляков є фігурантом так званої бурштинової справи, кримінальне провадження за якою НАБУ почало 28 листопада 2016 року.

6 липня Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Генеральна прокуратура показали оперативне відео, на якому помічниця Полякова Тетяна Любонько отримує гроші від агента Національного антикорупційного бюро за лобіювання внесення поправок до законодавства щодо видобування бурштину.

Регламентний комітет ВРУ вважає подання Генеральної прокуратури України щодо Полякова законним і мотивованим, але недостатньо обґрунтованим з погляду доказової бази.

У липні Верховна Рада зняла недоторканність із двох фігурантів "бурштинової справи" – Максима Полякова та Борислава Розенблата. Суд призначив Розенблату і Полякову запобіжні заходи у вигляді застав і зобов'язань здати закордонні паспорти та носити електронні браслети. У лютому 2018 року суд дозволив Полякову зняти електронний браслет.