Сіярто виступив проти підвищення Києвом мінімальної чисельності нацменшин у регіонах, при якій їхню мову можна визнати регіональною

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив в інтерв'ю "Європейській правді", що Будапешт проти підвищення Києвом мінімальної чисельності нацменшин у регіонах України, при якій їхню мову можна визнати регіональною.

"Є фундаментальний принцип, із якого ми виходимо: за міжнародним правом, уже надані меншинам права не можуть зменшуватися. І якщо до цього наявність 10% угорців у населеному пункті чи в районі дозволяла визначати мову цієї меншини як офіційною, а новий закон підніме цю планку до 33% – то, звичайно ж, ми будемо чинити опір", – зазначив він.

Сіярто додав, що Будапешт "справді не розуміє таких пропозицій".

"Ми розуміємо, що у вас є проблеми у відносинах із Росією. Розуміємо, що ваш уряд і президент хочуть знизити російський вплив, який іде в тому числі через російські школи. Але в мене одне питання: якщо йдеться про російську мову, то як у цій картині з'явилися ми, угорці? Ми хочемо забратися звідти!" – заявив міністр.

За його словами, створюється враження, що "Угорщина просто потрапила під роздачу". Сіярто підкреслив, що не хоче, щоб через мовний закон між країнами повторилася "та ситуація війни", яка є.

"Я майже чотири роки працюю на чолі МЗС. І я був найгучнішим вашим захисником, коли в Раді ЄС ішлося про ваш безвіз та про Угоду про асоціацію із Україною", – підкреслив він.

Сіярто додав, що "буде найщасливішою людиною на землі", якщо Київ і Будапешт зможуть повернутися до відносин, які були раніше.

"Але зараз м'яч – на вашій половині поля. Адже не ми ухвалювали рішення (закон "Про освіту".  – "ГОРДОН") у вересні 2017 року", – сказав міністр.

В Україні із серпня 2012 року діяв закон "Про засади державної мовної політики" (закон Колесніченка–Ківалова). У ньому було передбачено, що мова може отримати статус регіональної, якщо кількість її носіїв, які проживають на певній території, становить 10% і більше від чисельності її населення.

Інтернет-видання Mukachevo.net писало, що в грудні 2012 року Закарпатська облрада визнала особливий статус у регіоні угорської, румунської та русинської мов.

"Узяти до відома, що станом на 21 грудня 2012 року, відповідно до статті 7 Закону України "Про засади державної мовної політики на території окремих адміністративно-територіальних одиниць області (сіл, селищ і міст), поряд із українською мовою, як державною поширеними є, як регіональні, угорська, русинська та румунська мови", – сказано в рішенні.

У лютому 2018 року Конституційний Суд України визнав закон Колесніченка–Ківалова неконституційним. Новий закон ще не ухвалили.