Справа Шеремета. У МВС вважають, що Дугарь маніпулює фактами для створення алібі

Справа Шеремета. У МВС вважають, що Дугарь маніпулює фактами для створення алібі У МВС заявили, що Дугарь давала неправдиві свідчення
Фото: EPA

Правоохоронці навели кілька прикладів того, як свідчення підозрюваної у справі про вбивство Павла Шеремета Яни Дугарь та її захисту не збігаються з даними слідства.

У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що підозрювана в убивстві журналіста Павла Шеремета Яна Дугарь і її захисники свідомо на суді надавали недостовірну інформацію, щоб створити алібі. Про це 12 лютого повідомила пресслужба МВС.

Правоохоронці навели три приклади маніпуляцій фактами.

13 грудня 2019 року адвокати Дугарь заявили, що відео з камер спостереження для ідентифікації особистості датоване 11 липня 2019 року, а в цей час підозрювана перебувала за кордоном. Проте відео насправді датоване 7 листопада і в цей час підозрювана була в Україні в місті Покровськ.

Як з'ясували слідчі, цифри дати зйомки було налаштовано на камері в такому режимі: спочатку місяць – 11-й, тобто листопад, а потім уже – день, тобто сьоме число. Тому інформація про перебування Дугарь за кордоном у момент запису порівняльного відео не відповідає дійсності.

Фото: mvs.gov.ua Фото: mvs.gov.ua

Дугарь та її захист заявляли, що вона не могла здійснювати розвідку в Києві 15-го і 18 липня 2016 року, тому що в цей час у відпустці вона не була, а тому ніяк не могла залишити місце проходження служби. Однак, за даними слідства, тільки за період чотирьох місяців документування у 2019 році встановлено 22 доби самовільного залишення місця служби. Водночас протягом цього часу Дугарь виїжджала в Київ, Львів, Кіровоградську та Миколаївську області.

Фото: mvs.gov.ua Фото: mvs.gov.ua

За даними МВС, Дугарь також не сказала правди про свій перший візит до Києва: вона розповідала, що вперше відвідала Київ тільки в березні 2017 року. Але на особистій сторінці в соцмережі підозрюваної слідчі виявили її фото на столичному Майдані Незалежності, датоване 29 серпня 2012 року.

Фото: mvs.gov.ua Фото: mvs.gov.ua

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили з метою дестабілізації ситуації в Україні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Того самого дня Нацполіція назвала їхні імена: Дугарь (суд відправив її під домашній арешт, 24 січня запобіжний захід пом'якшили до нічного домашнього арешту), військовослужбовець Сил спецоперацій Збройних сил України, музикант Андрій Антоненко (заарештовано) і дитяча хірургиня Юлія Кузьменко. У справі також фігурує подружжя Інна та Владислав Грищенки як "особи, які володіють інформацією". Про підозру їх не повідомляли.

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко, останнього також називають організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери на шляху спільників.

Адвокати підозрюваних заявляли про фальсифікацію доказів, зокрема про невідповідність даних експертиз реальним обставинам справи.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати