Справа Шеремета. У МВС України стверджують, що в Дугарь немає переконливого алібі

У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що в підозрюваної у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Яни Дугарь немає стовідсоткового алібі. Про це йдеться на сайті міністерства.

Серед доказів, що вказують на причетність Дугарь до злочину, правоохоронці називають записи камер спостереження, на яких зафіксовано дівчину, яка проводить розвідку, і висновок експерта, згідно з яким на записі зображено Дугарь.

Слідчі вважають сумнівними свідчення чотирьох знайомих Дугарь, які стверджують, що 15–18 липня 2016 року вона перебувала в госпіталі міста Покровськ. У МВС зазначили, що із 47 допитаних осіб, які проходили службу в зазначеному госпіталі, ніхто не підтвердив її перебування на службі на момент вчинення злочину. Окрім того, зі 101 людини, які перебували на лікуванні у госпіталі, згадують медичну сестру на ім'я Яна шестеро, хоча четверо з них узагалі не перебували на лікуванні 15-го і 18 липня 2016 року.

Також правоохоронці зазначають, що Дугарь брала участь лише в чотирьох операціях, які відбувалися протягом 1–7 липня 2016 року. Записів інших днів про неї немає.

У МВС заявили, що сторона захисту неодноразово заявляла про те, що Дугарь не могла покинути військову частину, у якій вона проходила службу. Але тільки за два місяці документування слідство довело, що вона самовільна покидала місця служби загальним строком на 22 доби.

За результатом розслідування у МВС заявили, що Дугарь "схильна до обману, приховування певних обставин свого життя, а тому її твердження про неможливість участі у злочині потрібно піддавати сумніву".

Також громадянин Сергій Хомицький, який дав свідчення у суді щодо запобіжного заходу Дугарь і заявив, що в ніч на 18 липня 2016 року він бачив її в госпіталі, незабаром змінив свої свідчення, заявивши, що вже не пам'ятає, чи була Дугарь у госпіталі із 16-го до 20 липня 2016 року.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це Дугарь, військовослужбовець Сил спецоперацій Збройних сил України, музикант Андрій Антоненко (заарештовано) і дитяча хірургиня Юлія Кузьменко (поміщено під варту).

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на маршруті прямування змовників.

У первісній редакції підозри Антоненку йшлося, що він, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди предметом уваги громадськості... вирішив створити організаційну групу, щоб у її складі вчинити вбивство журналіста та радіоведучого Павла Шеремета".

21 травня стало відомо, що текст підозри змінили, прибравши з нього згадку про ультранаціоналістичні ідеї та велич арійської раси. Окрім того, тепер слідчі вважають Антоненка не організатором, а простим виконавцем убивства, а Кузьменко, згідно з оновленим текстом підозри, тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не приводила її в дію.

22 травня поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.

13 липня Київський апеляційний суд залишив Антоненка під вартою до 23 липня. Із Дугарь же цього дня мали за рішенням суду зняти електронний браслет.

16 липня Печерський райсуд Києва продовжив до 13 вересня термін арешту для Кузьменко.