+2 Київ
Питання прав угорської меншини на Закарпатті не має бути перешкодою на шляху співробітництва Києва й НАТО. Про це в інтерв'ю "Європейській правді", яке вийшло 1 листопада, сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Він нагадав, що було погоджено спільну заяву України і послів НАТО, яку підтримала й Угорщина.
"І всі погодилися на справді сильну заяву! Цей документ містить однозначне, сильне засудження Росії, однозначно закликає Росію забрати свої війська та озброєння [з Донбасу] та чітко підтримує Україну тощо. Так, питання прав меншин лишається, і це серйозна річ, але вона не має затуляти все інше, що ми робимо разом з Україною і щодо чого є згода всіх 29 союзників", – сказав генсек.
31 жовтня на сайті Північноатлантичного альянсу оприлюднили повний текст спільної заяви України та послів НАТО. У ній ідеться про завершення війни на Донбасі, неможливість нормалізації відносин із Росією і підтримку зусиль президента України Володимира Зеленського щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі. У документі також ідеться про те, що Україна готова виконати рекомендації Венеціанської комісії до закону "Про освіту", як цього вимагала Угорщина.
Заяву могли не опублікувати через вето, накладене Будапештом. Країна розблокувала цей документ, оскільки в ньому врахували рекомендації угорського комітету щодо меншин у Закарпатті, розповів міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
Відносини України та Угорщини погіршилися після голосування Верховною Радою за закон "Про освіту". Закон у другому читанні й у цілому ухвалили 5 вересня 2017 року, він набув чинності 28 вересня. Згідно з нормами цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні. У Будапешті блокують засідання комісії Україна – НАТО на вищому рівні і заявляють, що готові протистояти євроатлантичній інтеграції України, поки до закону не буде внесено змін.
