+2 Київ
У Парламентській асамблеї Ради Європи немає такого антагонізму, що "хтось втомився від України", головне – щоб не втомилися члени української делегації. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав нардеп від "Голосу", заступник голови української делегації в ПАРЄ Рустем Умєров.
"Я вважаю, некоректно говорити, що ми "повертаємося" в ПАРЄ – ми просто продовжимо там свою роботу. Ніхто ПАРЄ не покидав – наша делегація лише вийшла із залу. У будь-якому разі асамблея переживає кризу. Ця інституція має переглянути: чому вона порушує свої ж статути? Росії ставили конкретні умови, але вона їх не виконала. І водночас російська делегація знову опинилася в залі. Хай там як, нам потрібно сфокусуватися на своєму порядку денному. Це стосується політв'язнів, військовополонених, порушень прав людини у Криму і на окупованих територіях Донбасу. І нам потрібно захищати інтереси України. Особисто для мене дуже важливо відстоювати права кримських татар в окупованому Криму", – зазначив Умєров.
За його словами, члени нової української делегації в ПАРЄ переймають досвід своїх попередників.
"Із моменту формування нової делегації в ПАРЄ минуло приблизно шість місяців. І ми не сиділи на місці – налагодили багато контактів. Ми їздили у країни Європи, наші партнери приїжджали в Україну. До того ж у нас непогана взаємодія з колишніми членами української делегації в ПАРЄ. Ми переймаємо їхній досвід. Я і раніше бував у ПАРЄ у складі делегації [нардепа] Мустафи Джемілєва. Тому для мене це все не є новим. Ми в темі. Далі має бути "екшн-план". Зокрема, збираємося провести низку зустрічей. Я також підтримую ініціативу введення санкцій проти "депутатів", обраних від окупованого Криму. Думаю, механізм для цього є. Адже окуповані території не мають права мати своїх представників", – сказав нардеп.
Він підкреслив, що Україну в ПАРЄ підтримує низка європейських країн.
"У Європі хочуть почути нашу думку. І якщо ти змістовно проходиш щодо питань політики, дипломатії чи безпеки, то тебе підтримають. Крім наших друзів із країн Балтії, Україну підтримують скандинави, багато країн континентальної Європи. За що ми їм дуже вдячні. Тут немає такого антагонізму, що "хтось втомився від України". Головне – щоб ми не втомилися. Це ж проблеми нашої країни. А якщо хтось втомився – нехай іде відпочиває. За нашу країну маємо битися ми, а не хтось інший", – резюмував Умєров.
Україна не бере участі в роботі ПАРЄ із 25 червня 2019 року через повернення в асамблею російської делегації. 13 січня 2020 року нардеп від партії "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко повідомив, що українська делегація відновить роботу в ПАРЄ.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. На знак протесту у 2017 році РФ зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що виплатять Раді Європи борг за внесками, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".
У ніч на 25 червня 2019 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дала змогу делегації Росії повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималося – 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень. Українські депутати заявили, що на знак протесту покидають сесію асамблеї. Міністерство закордонних справ України відкликало тодішнього постпреда при Раді Європи Дмитра Кулебу для консультацій.
2 липня Росія сплатила внесок у Раду Європи.
23 вересня українська делегація в ПАРЄ ухвалила заяву про відмову від участі в найближчій сесії. У вересні Верховна Рада сформувала новий склад української делегації в ПАРЄ, однак вона відмовилася брати участь в осінній сесії на знак протесту.
Голова комітету парламенту з міжнародних відносин, депутат від фракції "Слуга народу" Богдан Яременко заявляв, що нова українська делегація в ПАРЄ ухвалить рішення щодо своєї участі в роботі асамблеї наприкінці 2019 року або початку 2020 року.
6 грудня Венеціанська комісія визнала легітимність російської делегації.
