У прокуратурі розповіли про провадження, у яких фігурує Поклонська

Поклонській оголошено підозру за ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України "створення злочинної організації". У прокуратурі зазначили, що Поклонська та інші особи, зокрема глава Криму Сергій Аксьонов і "спікер" кримського парламенту Володимир Константинов, створили злочинну організацію "з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Автономної Республіки Крим, а також брали участь у ній".

Крім того, підозру Поклонській оголошено за ч. 3 ст. 146 "незаконне позбавлення волі або викрадення людини". Це провадження пов'язане зі "справою кримських терористів", за якою 2014 року у Криму було затримано і потім засуджено в Росії кримчан Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія.

Також Поклонську підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 "порушення законів і звичаїв війни".

"У підозрі є два епізоди, які інкримінуються як військовий злочин. Представляючи окупаційну владу, Поклонська брала участь у забороні Меджлісу кримськотатарського народу, а також причетна до незаконного переслідування учасників мітингу 26 лютого 2014 року", – сказали в українській прокуратурі.

Також Поклонська фігурує в низці українських розслідувань, за якими їй не висували підозр. Ідеться про блокування доступу до сайта "Крим.Реалії" на території півострова й у Росії, що кваліфіковано як "перешкоджання законній професійній діяльності журналістів". Також у прокуратурі нагадали про участь Поклонської у виборах до Держдуми Росії як кандидатки від анексованого Криму – у такий спосіб вона завдала шкоди суверенітету України. Ознаки цього злочину кваліфікують за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України "державна зрада".

Поклонська була співробітницею української прокуратури. У травні 2014 року, незабаром після окупації Кримського півострова Росією, її призначили "прокуроркою" Криму. На виборах, що відбулися восени 2016 року, Поклонську обрали до нижньої палати російського парламенту за списком "Единой России".

Генпрокуратура України 2014 року відкрила проти Поклонської кримінальне провадження за підозрою в державній зраді, у квітні 2016-го – за підозрою у причетності до заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.

У травні 2018 року стало відомо, що вона подала скаргу у Європейський суд із прав людини, стверджуючи, ніби українська влада порушила її право на справедливий судовий розгляд.

11 травня на YouTube-каналі Гордона вийшло інтерв'ю з Поклонською. У ньому колишня "генпрокурорка", зокрема, говорила про анексію Криму і про те, чи вербувала її ФСБ РФ. Гордон, серед іншого, запитав у Поклонської, чи вважає вона себе зрадницею та чи не почувається використаною.

Деякі журналісти й політики розкритикували інтерв'ю. Вони заявили, що в такий спосіб Гордон легітимізує колишню "прокурорку" в українському інформаційному просторі. Але в комісії із журналістської етики заявили, що програма не порушує українського законодавства, її можна використати проти Поклонської під час розслідування окупації Криму. У прокуратурі Автономної Республіки Крим розповіли, що інтерв'ю долучать до матеріалів кримінального провадження.