+5 Київ
Вищий антикорупційний суд скасував рішення про заочний арешт колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка, оскільки обвинувачення не надало доказів оголошення експосадовця в міжнародний розшук. Про це 19 травня йдеться в коментарі судді-спікерки Апеляційної палати ВАКС Інни Калугіної, опублікованому на сайті суду.
У ВАКС зазначають, що, згідно із законом, для заочного арешту необхідно, щоб людина була у статусі підозрюваного і її оголосили в міжнародний розшук. Першу вимогу було виконано, повідомили в суді.
"Разом із тим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що підозрюваний у кримінальному провадженні вважається таким, що оголошений у міжнародний розшук", – ідеться в повідомленні.
Суд встановив, що 10 червня 2019 року прокурор військової прокуратури дійсно ухвалив постанову, якою оголосив ексміністра в міжнародний розшук.
Однак, як пояснили у ВАКС, сторона обвинувачення не додала жодних доказів, що свідчать про реалізацію цієї постанови, наприклад внесення відомостей про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук у Єдиний реєстр досудових розслідувань і скерування запиту про оголошення розшуку в Національне центральне бюро Інтерполу в Україні.
13 травня ВАКС скасував рішення про заочний арешт колишнього міністра доходів і зборів України Олександра Клименка, який із 2014 року переховується в Росії.
Про заочний арешт Клименка Генпрокуратура України (зараз – Офіс генпрокурора) повідомила 19 серпня 2019 року.
Згідно з матеріалами слідства, Клименко у 2012–2013 роках, "перебуваючи у складі очолюваної експрезидентом України Віктором Януковичем злочинної організації, діючи з корисливих мотивів і реалізовуючи розроблений злочинний план злочинної схеми, заволодів коштами державного бюджету України на загальну суму 3,1 млрд грн, тобто в особливо великому розмірі завдяки незаконному відшкодуванню з державного бюджету України ПДВ на рахунки трьох фіктивних підприємств".
Ексміністру оголосили про підозру за ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією), ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво) Кримінального кодексу України.
