В "Українській правді" заявили, що їх шокували результати розслідування справи про вбивство Шеремета 

12 грудня у редакції "Української правди" заявили, що їх шокували результати розслідування справи про вбивство їхнього колеги Павла Шеремета.

"Із моменту вбивства Шеремета минуло більше трьох років, і за весь цей час ми не знали про перебіг розслідування майже нічого. Справа була фактично засекречена ще восени 2017 року, а коментарі правоохоронців зводилися до того, що публікація будь-якої інформації може нашкодити слідству... Ми позитивно сприймаємо той факт, що слідство триває і про цю справу не забули. Зізнаємося чесно, озвучена версія слідства нас шокувала", – ідеться в заяві.

У редакції заявили, що обережно ставляться до викладеної правоохоронцями інформації, оскільки на деякі запитання ще немає відповідей. Зокрема:

• хто може бути замовником цього вбивства? Версія про те, що такий злочин могла самостійно організувати група волонтерів із метою дестабілізації ситуації, спричиняє багато запитань;
• незрозумілими для нас залишаються мотиви замовників і виконавців. Мети, яку озвучили під час брифінгу, – дестабілізації політичної ситуації в Україні – не було досягнуто;
• хто був зацікавленим у дестабілізації ситуації у країні на той час? Навіщо волонтерам, які підтримували армію у складні часи, потрібна дестабілізація ситуації всередині країни? Чи слідство припускає, що група волонтерів могла діяти в інтересах Росії?

"Українська правда" просить усіх, кому відомі додаткові факти про людей, прізвища яких озвучили як підозрюваних, надати їх редакції.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. На терміновому брифінгу заступник голови Нацполіції Євген Коваль назвав імена ймовірних причетних до вбивства: медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, музикант і доброволець Андрій Антоненко, хірургиня дитячої лікарні "Охматдит" та волонтерка Юлія Кузьменко і подружжя учасників АТО – Владислав та Інна Грищенки.

За його словами, вибухівку в автомобіль закладали Кузьменко та Антоненко. Поліцейський зазначив, що за час АТО Кузьменко придбала будинок і два автомобілі. У ніч на 13 грудня її затримали.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

Слідство розглядало чотири версії мотивів вбивства Шеремета: професійну діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізацію ситуації в Україні, помилкове вбивство (замість Притули). У лютому 2017 року пріоритетною версією правоохоронців була журналістська діяльність Шеремета. Наразі основною версією вбивства поліція вважає дестабілізацію ситуації в Україні. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підкреслив, що слідство ще не знайшло замовників убивства.

9 грудня Грищенко на суді заявляв, що йому нібито пропонували взяти на себе відповідальність за вбивство Шеремета або співробітника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Максима Шаповала, а також за підірвані в жовтні 2015 року електроопори в Херсонській області. 10 грудня "Українська правда" повідомила, що з Єдиного реєстру судових рішень зникло декілька рішень у справі Владислава Грищенка, який разом із дружиною Інною перебуває під арештом у справі про підготовку вибуху в Івано-Франківській області.

На брифінгу серед фігурантів справи згадували ветерана АТО Івана Вакуленка. 7 листопада видання INSIDER писало, що йому 16 жовтня надійшла повістка на призначений на 21 жовтня допит у справі Шеремета, а 18 жовтня сестра ветерана знайшла його тіло з раною голови. За даними видання, обставини смерті Вакуленка можуть свідчити про спробу "повісити" на нього вбивство Шеремета.