+1 Київ
Незважаючи на підтримку з боку німецького уряду будівництва газопроводу "Північний потік – 2", шанси на зупинку цього проекту є, й Україна продовжує за це боротися. Про це повідомив головний виконавчий директор НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко у Facebook.
Він зазначив, що українська сторона пояснює міжнародним партнерам у США та Європі, яку загрозу становить проект, і має "план Б" у разі, якщо це не вдасться.
"Нафтогаз" через міжнародний арбітраж буде змушувати "Газпром" фактично заплатити за дії "Газпрому", якщо вони призведуть до відсутності транзиту через територію України... Мова йде не тільки про те, що "Газпром" не буде свій газ транзитувати через Україну. Бо фактично заблоковані можливості для інших компаній здійснювати транзит газу із Середньої Азії в Європу через Україну, транзит газу інших російських видобувних компаній через Україну, навіть просто можливість купувати газ на кордоні Росія – Україна", – підкреслив Вітренко.
За його словами, "Нафтогаз" в арбітражі використовує положення чинного транзитного контракту з "Газпромом", які дають право переглянути транзитний тариф, включивши в розрахунки пришвидшену амортизацію й економічне знецінення української газотранспортної системи через відсутність транзиту після 2020 року.
"У "Газпрому" є можливість уникнути необхідності компенсації цих витрат за переглянутим транзитним тарифом. Для цього потрібно, наприклад, відмовитися від "Північного потоку – 2", що буде певною гарантією збереження транзиту через Україну", – розповів він.
Вітренко додав, що Україні треба розвивати власний видобуток газу, не перестаючи боротися за "3–4% ВВП, який щорічно забезпечує транзит газу".
"Північний потік – 2" – другий газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м3 газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.
Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. Оператор проекту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У липні 2018 року в НАК "Нафтогаз" повідомили, що почали процес проти "Газпрому" на $12 млрд у Стокгольмському арбітражі, вимагаючи переглянути транзитний тариф на 2018–2019 роки. Суму вимог до російського монополіста пообіцяли зменшити, якщо "Газпром" забронює потужності на транзит після 2019 року або припинить блокувати транзит газу із Середньої Азії й експорт інших компаній із Росії.
Сенатор від штату Вайомінг, республіканець Джон Баррассо вніс у Конгрес США законопроект про санкції проти "Північного потоку – 2". Міністр енергетики США Рік Перрі не відкидав, що стосовно РФ запровадять нові обмежувальні заходи, які торкнуться "Північного потоку – 2".
Американський президент Дональд Трамп повідомив 18 вересня, що США не збираються накладати санкції на західні компанії, які беруть участь у будівництві газопроводу.
