$41.19 €44.68
menu closed
menu open
weather +23 Київ
languages

Волох: Якби Генпрокуратура 2014 року почала те, що вона робить нині, – ми жили б у іншій країні

Волох: Якби Генпрокуратура 2014 року почала те, що вона робить нині, – ми жили б у іншій країні Волох: Масштаби того, що нині робить Луценко із Ситником та Аваковим, справді вражають
Фото: Наталі Аласанія / Facebook

Масштаби нинішньої роботи українських силовиків вражають, одначе вони можуть не встигнути змінити сформоване у людей скептичне ставлення до влади, зазначив блогер Карл Волох.

Влада України насправді почала системну боротьбу з корупцією, проте багато хто вже переконаний, що нинішній "вибух антикорупційної діяльності правоохоронців" – це "імітація бурхливої діяльності", щоб надурити народ. Таку думку висловив активіст Громадського люстраційного комітету, блогер Карл Волох на своїй сторінці у Facebook.

"Я категорично переконаний: якби Генпрокуратура 2014 року почала те, що вона робить нині, – ми жили б в іншій країні за рівнем довіри населення до влади і за успішністю проведених реформ (які часто гальмують саме корупційні інтереси еліт). І розчарування, образа людей на владу за падіння рівня життя (яке було об'єктивним і неминучим) могли хоча б частково компенсуватися задоволенням такого потужного в українців почуття справедливості, яке, власне, і вивело людей на Майдан", – підкреслив він.

Волох зазначив, що 2014 року переконував людей із президентської команди в необхідності ув'язнення корупціонерів і пропонував їм список кримінальних справ, розслідування яких мало стати першочерговим завданням влади.

"Ось побачите, – казав тоді я. – Ви все одно прийдете до того, що це робити необхідно. Тим паче, що найближчі кілька років успіхів у економіці точно не буде, а неминуче підвищення тарифів і не таких реформаторів зливало в каналізацію. Якщо ж запізнитеся, то що б ви потім не зробили, сприйматиметься суспільством з абсолютною недовірою, критикуватиметься та висміюватиметься (і це ще я не міг уявити, що ригівські ЗМІ впливатимуть на суспільні настрої найпотужнішим чином)". Але вона (влада) тоді була на піку впевненості та самовдоволення. І не вважала такі перспективи реальними", – розповів він.

Блогер додав, що після провалу роботи силовиків за генпрокурорів Віталія Яреми та Віктора Шокіна нинішній генеральний прокурор Юрій Луценко, директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник і глава МВС Арсен Аваков багато роблять для боротьби з корупцією, проте це вже не може переламати скепсис суспільства.

"Найприкріше, що в кінцевому підсумку, після декількох років знущання над правоохоронною системою Яремою і Шокіним, серйозну роботу все-таки довелося почати. І масштаби того, що нині робить Луценко із Ситником та Аваковим, справді вражають. А от чи достатньо цього, щоб переламати абсолютно скептичне ставлення людей до готовності влади жити за законом і карати його порушників, особливо високоповажних, я не знаю. Сподіваюся, що так – інакше все може обернутися зовсім уже сумно", – зазначив Волох.

Він додав, що головна проблема сьогодення – це елементарний некомплект суддів у київських судах і величезна кількість розслідуваних справ, які туди передали на розгляд.

"За законом, звинувачення в державній зраді екс-президента не має жодних преференцій перед ДТП або крадіжкою із супермаркету. За нинішніх темпів ми отримаємо вироки у кращому разі років за п'ять... Вирішити швидко цю проблему в межах Конституції та закону дуже непросто. Тим паче, коли триває реформа судової системи та її порядок визначений законом. Але питанням уже серйозно займається багато людей, включно із президентом і керівниками судової системи. Думаю, найближчим часом ви почуєте, як це відбудеться", – резюмував блогер.

За підсумками 2016 року Україна посіла 131-шу позицію в рейтингу сприйняття корупції, складеному Transparency International. У доповіді наголошують, що за рік Україна продемонструвала мінімальне поліпшення індексу, що "може бути пов'язане із запуском системи електронного декларування".

За даними Луценка, 2016 року Генпрокуратура передала до суду 1200 справ із корупції. Проте тільки 2% таких кримінальних проваджень закінчуються вироком суду, повідомив міністр внутрішніх справ України Аваков.

Цього тижня Верховна Рада зняла недоторканність із чотирьох депутатів: Олеся Довгого (група "Воля народу"), Максима Полякова ("Народний фронт"), Борислава Розенблата (Блок Петра Порошенка) та Михайла Добкіна (Опозиційний блок). Довгого й Добкіна підозрюють у незаконному виділенні землі, Розенблата та Полякова – в отриманні хабара за так званою янтарною справою.

Генпрокурор заявив, що це не останні подання про позбавлення недоторканності, унесені до парламенту. "Багатьох депутатів рахуватимемо восени", – сказав він.