Захід не готовий стимулювати корупційну систему, створювану президентом – Бєлковський про рішення Єврокомісії не виділяти Україні третього траншу G

Захід дає зрозуміти президенту України Петрові Порошенку, що він іде шляхом свого попередника Віктора Януковича, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" російський політолог Станіслав Бєлковський, коментуючи рішення Єврокомісії не виділяти Україні третього траншу макрофінансової допомоги.

"Захід надсилає сигнал, що йому не подобається те, що відбувається в Україні, і не подобається, що президент перетворюється на Януковича-лайт. Це те, чого ніколи не розумів Путін (президент РФ Володимир Путін. – "ГОРДОН"), коли запитував: чому у нього не складаються стосунки із Заходом? Те саме відбувається з Порошенком. Відносини із Заходом можуть бути побудовані тільки на єдиних цінностях. А боротьба з корупцією є безумовною непорушною цінністю. Ви, я і вже тим більше західні уряди бачимо, що боротьби з корупцією в Україні не відбувається. Навпаки, вона посилюється. І це негативно позначається на відносинах України і Заходу. Навіть незважаючи на те, що в українсько-російському конфлікті західні країни підтримують Київ, а не Москву", – зазначив Бєлковський.

За його словами, Захід не хоче виділяти кошти країні, чиє керівництво причетне до корупції.

"Захід не готовий стимулювати корупційну систему, створювану президентом України точно за лекалами свого попередника. Заходу у принципі все одно. У Росії всі вважають, що їхня країна дуже важлива для Заходу. Але це зовсім не так. Те саме й тут: не треба думати, що західні лідери засинають і прокидаються з думками про Україну. У конфлікті з РФ Захід, безумовно, на стороні України. Але він не готовий підтримувати корупційний режим", – підкреслив політолог.

На його думку, президент України має намір ліквідувати Національне антикорупційне бюро.

"Порошенко фактично взяв лінію на знищення НАБУ, яке було створено під тиском західних партнерів. На мою думку, сама концепція всесильного президента для України себе вичерпала. Україна дозріла для того, щоб бути парламентською республікою. І президентом країни не має бути людина, для якої ця посада є способом консолідації бізнесу та концентрації фінансових потоків у власних руках. Європа такого не любить, і, на жаль, Порошенко цього не розуміє. Він уважає, що конфлікт із РФ виправдовує все. Це не так. Із Росією може конфліктувати хоч Зімбабве, але це не означає, що Захід буде їх підтримувати", – резюмував Бєлковський.

У травні 2015 року Україна й ЄС підписали меморандум про надання макрофінансової допомоги на суму €1,8 млрд. Це кредитні кошти, які виділяють трьома траншами по €600 млн кожен.

Перший транш Київ отримав у 2015 році. Виділення другого траншу періодично відкладали через невиконання Україною своїх зобов'язань згідно з меморандумом.

16 березня 2017 року Єврокомісія офіційно схвалила надання Україні другого траншу макрофінансової допомоги на €600 млн.

22 листопада глава представництва Євросоюзу Хюг Мінгареллі заявив, що Україна втратить можливість отримати третій транш €600 млн, якщо найближчим часом не виконає чотирьох вимог: зняття заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки електронних декларацій, ухвалення закону про кредитний реєстр НБУ і перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній.

24 листопада Порошенко за підсумками саміту "Східне партнерство" заявив, що Україна і Європейський союз досягли домовленості щодо програми макрофінансової допомоги на 2018–2019 роки. Він зазначив, що передбачено три транші. Порошенко не назвав конкретної суми, але сказав, що обсяги будуть приблизно такі самі, як і в попередній програмі допомоги від ЄС. Міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що Україна планує отримати €1,8 млрд.