Зеленський створив робочу групу з питань реформування системи охорони здоров'я

Зеленський створив робочу групу з питань реформування системи охорони здоров'я Указ Зеленський підписав 21 лютого
Фото: president.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський призначив главою робочої групи з питань реформи охорони здоров'я главу парламентського медкомітету, нардепа від "Слуги народу" Михайла Радуцького.

21 лютого президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення тимчасової робочої групи з питань реформування системи охорони здоров'я України. Документ опубліковано на сайті глави держави.

"Робочій групі проаналізувати до 1 березня 2020 року хід реформування системи охорони здоров'я", – ідеться в указі.

Зеленський встановив, що робоча група має право взаємодіяти з різними органами влади, одержувати від міністерств та відомств документи й іншу інформацію.

Затверджено також персональний склад групи. Вона складається із 13 осіб "за згодою". Главою групи названо народного депутата України від фракції "Слуга народу", главу парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького.

Повний список має такий вигляд:

  1. Михайло Радуцький, нардеп від "Слуги народу";
  2. Андрій Безносенко, головлікар Національного інституту раку;
  3. Вікторія Біла, керівниця комунального підприємства "Перинатальний центр Києва";
  4. Ольга Голубовська, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету імені Богомольця;
  5. Ганна Горбань, педіатриня клініки "Борис";
  6. Сергій Горіщак, керівник комунального підприємства "Дитяча міська поліклініка №6" Одеської міської ради;
  7. Ілля Ємець, директор держустанови "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії";
  8. Степан Крулько, головлікар онкоцентру TomoClinic;
  9. Роман Марабян, керівник комунального підприємства "Обласний спеціалізований будинок дитини "Гіппократ" Харківської облради;
  10. Олег Самчук, гендиректор комунального підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги Львова";
  11. Наталія Стахова, старша лікарка Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва;
  12. Борис Тодуров, гендиректор Інституту серця;
  13. Олександр Усенко, директор держустанови "Національний інститут хірургії та трансплантології імені Шалімова".

19 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №6327 про медичну реформу.

Згідно з документом, держава гарантує повну оплату коштом держбюджету України необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов'язаних із наданням екстреної медичної допомоги, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної, паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації, медичної допомоги дітям до 16 років, а також супроводу вагітності та пологів. Закон набув чинності 30 січня 2018 року.

Основним пунктом реформування української медицини задекларовано принцип "гроші ходять за пацієнтом". Це дає можливість обрати сімейного лікаря без прив'язки до прописки. Зарплата лікарів залежить від кількості підписаних із пацієнтами угод.

Перший етап медичної реформи було розпочато 2 квітня 2018 року. Перехід до другого етапу "Безкоштовна діагностика" було заплановано на 1 липня 2019 року, але замість нього почали підготовку до наступного етапу – комп'ютеризації та оснащення лікарень належним обладнанням.

Наприкінці 2019 року прем'єр-міністр Олексій Гончарук повідомив про старт так званої програми медичних гарантій – із 1 квітня 2020 року бюджетні кошти будуть виділяти не на медзаклад, а на фінансування медпослуг. На думку Гончарука, це дасть змогу уникнути заборгованостей із зарплати в цій сфері. У бюджеті-2020 на ці цілі зарезервовано 72 млрд. грн.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати