Адвокатка: ЄСПЛ визнав судову реформу 2016–2017 років в Україні незаконною

Адвокатка: ЄСПЛ визнав судову реформу 2016–2017 років в Україні незаконною Олена Лешенко: Суд призначив моральну компенсацію по €5 тис. кожному судді-заявнику
Фото: vesti.ua
Адвокатка Олена Лешенко 22 липня виграла у Європейському суді з прав людини справу за позовом колишнього в.о. голови Верховного Суду України Василя Гуменюка, який оскаржив усунення своє і своїх колег від обов'язків через судову реформу під час каденції п'ятого президента України Петра Порошенка. Про це юристка заявила в коментарі виданню Vesti.ua.

Вона зазначила, що Міністерство юстиції України, як  відповідач, який програв у справі, має тепер на законодавчому рівні вирішити проблему з поновленням суддів на їхніх посадах.

"Найголовніше те, що судову реформу (2016–2017 років) визнали незаконною. Суддів мали перевести (у "новий" ВС). Вони нібито ліквідували Верховний Суд України, хоча за фактом просто поміняли назву – а це реорганізація. У разі реорганізації людей не звільняють... Тим паче є відповідний висновок Венеціанської комісії: є таке поняття, як спадкоємність і незмінність. Тобто якщо їх уже обрали суддями довічно, вони мали продовжувати свою діяльність", – повідомила Лешенко.

Адвокатка додала, що у ЄСПЛ установили всі порушення, допущені в Україні під час усунення суддів.

"Порушенням є те, що суддів ВСУ незаконно не допустили до своєї професійної діяльності. Тепер законодавець має міняти норми, щоб їх допустили. Яким буде механізм – це вже інше питання. Рішення буде ухвалювати парламент: є нові законопроєкти, які мали розглядати в комітетах, вносити необхідні поправки, – уточнила Лешенко. – У нашій справі суд призначив моральну компенсацію по €5 тис. (кожному судді-заявнику). А компенсацію матеріальних збитків розглядатимуть уже тут, в Україні", – повідомила юристка.

За її словами, тепер влада в Україні має визначитися, що її робити із ситуацією, коли є два склади Верховного Суду й усіх суддів водночас призначено довічно.

"Це питання буде на порядку денному в парламенту і Міністерства юстиції. Тому що у нас за виконання рішення ЄСПЛ відповідає Мін'юст. Я бачу, що це може статися тільки в законодавчій площині: або додавати штат Верховному Суду... – припустила Лешенко. – Наразі ухвалено рішення міжнародного суду, згідно з яким буде виплачено компенсації з бюджету. Платники податків постраждають, звісно ж... А притягнути до відповідальності можна хіба що тих суддів, які ухвалювали конкретні рішення, або співробітників правоохоронних органів. Тому що до цієї справи було залучено дуже багато інстанцій: в.о. голови ВСУ Василь Гуменюк подавав багато скарг, зокрема в Адміністративний суд і ДБР, але їх відмовлялися розглядати..."

Юристка вважає, що після рішення ЄСПЛ уже розроблені законопроєкти щодо судової реформи парламентарії допрацюють.

"Для цього вже все є. Думаю, що політична воля має нарешті спрацювати. До речі, ще є три місяці до того, як рішення ЄСПЛ набуде чинності. Цей час влада може використовувати для оскарження рішення у Великій палаті ЄСПЛ. Однак із практики, якщо рішення ухвалила палата суддів ЄСПЛ одностайно, то БП не переглядає такого рішення", – підсумувала адвокатка.

Контекст

У 2014 році в Україні почали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.

Ухвалення законопроєктів, що реформують сферу правосуддя в Україні, ще триває.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати