"Одним із великих досягнень України за 30 років незалежності я вважаю свободу слова. Це один із найважливіших принципів вільного й демократичного суспільства. І медіагрупа "Україна" дотримується цього принципу та захищатиме його", – підкреслив бізнесмен.
Його запитали, чому на каналах його медіахолдингу "в останній місяць збільшилася кількість критики на адресу чинної влади".
"Щоб Україна була сильною та успішною, потрібна економічна та політична конкуренція. Політична конкуренція – це і є свобода слова. Наші канали надають рівнозначний майданчик для висловлення думок як представникам влади, так і опозиції. Але якщо в останні місяці владу критикують більше, ніж раніше, це, гадаю, питання до влади", – пояснив Ахметов.
Він висловив упевненість, що журналісти його каналів "запрошують яскравих і сильних політиків і від влади, і від опозиції, політиків, чия думка важлива та цікава людям, і створюють для них можливість для чесної боротьби та чесної конкуренції".
Бізнесмен назвав неправдою чутки про те, що представники ОП у розмовах з Ахметовим та його командою дозволили собі таку манеру спілкування, яка призвела до погіршення стосунків.
"Я з усіма спілкуюся шанобливо й із собою нікому не дозволю говорити по-хамськи", – наголосив Ахметов.
"Наша група – найбільший платник податків і працедавець. І якщо знадобиться, я готовий захищати своє ім’я в українських і міжнародних судах. Нам потрібна чесна економічна конкуренція та рівні правила гри. І щоб закони ухвалювалися не емоційно, а раціонально. Закони не мають бути "проти або за Ахметова", закони мають бути на користь кожного українця і відповідати найкращим світовим практикам", – пояснив Ахметов.
Він також наголосив, що проти нього немає "жодних законних підстав для введення санкцій".
Матеріал "Української правди" вийшов 11 листопада.
Контекст
Журнал "Forbes Україна" 6 травня оприлюднив повний рейтинг 100 найбагатших українців. Ахметов очолює список зі статками $7,6 млрд (рік тому було $2,8 млрд за версією "Forbes Україна" і $3 млрд – за версією світового Forbes).
Верховна Рада 23 вересня ухвалила закон президента України Володимира Зеленського про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування відбувалося за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) узяла до розгляду звернення на той момент спікер Ради Дмитра Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів. У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня, і закликали не розглядати в Раді законопроєкту про олігархів у другому читанні, допоки не буде готовим її висновок, оскільки це буде вкрай негативним сигналом для західних партнерів.
19 жовтня парламент розблокував закон про олігархів, нардепи відхилили 12 постанов, які блокували підписання документа спікером.
Верховна Рада 3 листопада усунула суперечності в тексті законопроєкту. Нардепи не переголосували за закон заново, а лише підтримали правки парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, пов'язані з трьома статтями документа. Згідно з ухваленими уточненнями, вести реєстр олігархів буде Рада національної безпеки і оборони (РНБО), як це було в початковій редакції документа.
4 листопада закон підписав новий спікер парламенту Руслан Стефанчук, після нього документ підписав президент Володимир Зеленський.