Антоненко про справу Шеремета: Справжніх злочинців поліція або не могла знайти, або не хотіла

Антоненко про справу Шеремета: Справжніх злочинців поліція або не могла знайти, або не хотіла За словами Антоненка, його мали відпустити відразу ж після того, як з'ясували, що він не підходить під опис злочинця
Фото: Андрій Антоненко / Facebook
Фігурант справи про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко вважає свій арешт частиною "детективної історії", яку хотіли видати українцям за істину, адже справжніх злочинців поліція або не могла знайти, або не хотіла. Про це він сказав 6 травня в інтерв'ю "24 каналу".

"Чому я взагалі опинився за ґратами? Чому мене тримали так довго? Чому мене врешті-решт звільнили? Чому я опинився за ґратами – усім відомо. Справжніх злочинців поліція або не могла знайти, або не хотіла. Тоді певні люди прийняли рішення побудувати детективну історію і викласти її народу, немов істину. На жаль, нам у цій історії була уготована роль акторів. Ми продовжуємо її виконувати й зараз – проти нашої волі", – розповів він.

За словами Антоненка, його мали відпустити відразу ж після того, як з'ясували його зріст, який не підходив під опис злочинця, котрий потрапив на камеру відеоспостереження.

"Вони мали одразу відпустити та вибачитися, але вони засекретили. Вони мали продовжувати тримати імідж своєї вигаданої історії. У триманні нас тривалий час під вартою і цілодобовим арештом було три причини. Перша і головна причина – створити в суспільстві хибну уяву про винуватість. Не секрет, що більшість людей сприймає рішення про запобіжні заходи як критерій наявності об'єктивних доказів провини", – впевнений ветеран.

Антоненко згадав, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у різних інтерв'ю говорив, що "тримання його під вартою означає, що судді і присяжні десь бачать його провину".

"Є ще дві важливі обставини, чому нас із Юлею (дитяча лікарка і фігурантка справи Юлія Кузьменко.  "ГОРДОН") тримають під вартою і під арештом. Щоб ми не могли пройти під тими ж відеокамерами і продемонструвати різницю в ході й зрості. Друге – бояться проходження нами поліграфу у незалежних компетентних експертів. Чому мене врешті-решт звільнили? Як я вже казав, хотілося б думати, що це справедливе рішення суду. Але, окрім моїх захисників, тут величезну роль відіграла підтримка громадянського суспільства", – додав він.

Контекст

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

12 грудня 2019 року Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь, військовослужбовець і музикант Антоненко і дитяча лікарка і волонтерка Кузьменко. Усіх їх заарештували, пізніше Дугарь і Кузьменко пом'якшили запобіжний захід і випустили із СІЗО.

Антоненко перебував під вартою із 14 грудня 2019 року. Востаннє строк дії запобіжного заходу йому продовжували 23 березня 2021 року. 30 квітня Шевченківський районний суд Києва відпустив його під цілодобовий домашній арешт із зобов'язанням носити електронний браслет.

Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства.

22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.

Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати