Арестович народився у Грузії. Освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ (зараз Військова академія Одеси). З 1999-го до 2005 року працював у Головному управлінні розвідки. Здобув звання майора запасу. Вивчав психологію і теологію, працював актором театру й кіно.
Із 2014 року Арестович активно коментував в українських ЗМІ події на військову тематику, зокрема війну на Донбасі, а також писав про це у себе у Facebook, де у нього наразі більше ніж 187 тис. підписників.
2017 року він зізнався, що "багато брехав" про ситуацію в Україні. Тоді ж він заявив, що не вважає себе патріотом, "до того ж не тільки України, але і будь-якої національної держави".
28 жовтня 2020 року став радником і фактичним спікером української делегації у тристоронній контактній групі в Мінську (ТКГ) з урегулювання ситуації на Донбасі.
За його словами, рішення про призначення ухвалив голова української делегації у ТКГ, перший президент незалежної України Леонід Кравчук. "Мене призначено радником делегації з інформаційної політики з повноваженнями "єдиного голосу" щодо інформування ЗМІ, міжнародних партнерів та, насамперед, народу України", – написав тоді у Facebook Арестович.
Майже за місяць, 1 грудня 2020 року, глава Офісу президента України Андрій Єрмак призначив Арестовича позаштатним радником із питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки і оборони.
Глава офісу підкреслив, що Арестович відповідатиме, зокрема, за формування інформаційної політики "єдиного голосу", щоб протидіяти поширенню дезінформації в українському інформаційному просторі, де, за його словами, "тиражується багато фейків, викривленої інформації та необґрунтованих звинувачень, на які потрібно вчасно та якісно реагувати".
Призначення Арестовича і спікером ТКГ у Мінську, і позаштатним радником глави президентського офісу спричинило різку негативну реакцію як журналістської спільноти, так і громадянського суспільства. Причина – неоднозначна репутація цього блогера і скандали, пов'язані з його ім'ям.
"ГОРДОН" дослідив хронологію змін думок Арестовича у матеріалі "Довбой...би" – виборці Зе, "не ворожі" канали Медведчука, конференція з Дугіним. Що відомо про Арестовича".