Політика

Азербайджанські хани, новий театр бойових дій, "Орєшнік" по Баку. Реакція Z-пропагандистів на проукраїнські заяви Алієва

20 липня 2025, 18.12 Этот материал также можно прочитать на русском

Російські пропагандисти назвали заяви Алієва "ворожими" й оголосили про неминучість конфлікту між Москвою і Баку. Фото: EPA

Заклик "ніколи не погоджуватися на окупацію", яким президент Азербайджану Ільхам Алієв відповів на запитання засновника видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона, що б він як лідер країни, котра повернула свої території, сказав українцям, викликав обурення серед "воєнкорів" і пропагандистів країни-агресора РФ. Видання "ГОРДОН" зібрало яскраві реакції.

Ведучий пропагандистського радіо "Комсомольская правда" Іван Панкін у Telegram звернув увагу, що Алієв прямо назвав Росію окупантом.

"Був надійний партнер. Чи не був?" – запитав Панкін.

Пропагандист і військовий волонтер Олексій Живов назвав заяви Алієва "ворожими" і сказав, що Каспій може "невдовзі стати ще одним театром воєнних дій".

Пропагандистський Telegram-канал WarGonzo написав про неминучість конфлікту між Москвою і Баку й закликав швидше готуватися до нього.

Блогер Юрій Подоляка назвав азербайджанське керівництво "ханами" і "подякував" Алієву за "недружні заяви".

"Він не залишає тієї частини нашої еліти, яка готова погоджуватися й терпіти подальші приниження від Баку, жодних варіантів і далі відступати", – написав пропагандист.

Зокрема, деякі пабліки, наприклад, "Поздняков 3.0", закликали вдарити "Орєшніком" по Баку.

Зі свого боку Гордон порадив росіянам стежити за подальшими його інтерв'ю, адже в них "буде багато цікавого".

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникали збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні залишався визнаним частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. людей.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
Після цього між країнами були нові загострення.
28 вересня 2023 року "влада" невизнаного Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування "республіки" з 1 січня 2024 року. Понад 100 тис. карабаських вірмен покинули регіон.
17 квітня 2024 року стало відомо, що Росія і Азербайджан домовилися про виведення з Нагірного Карабаху так званих російських миротворців. Їх виведення завершилося в червні.